Сучасні засоби занять фізичною культурою оздоровчої спрямованості

система аерофітнес — заснована на елементах аеробіки, калланетики, стретчінгу, шей-пінгу. Комп'ютерне тестування пропонує вимірювання певних параметрів (маси, зросту, об'єму зап'ясть, шиї, грудей, талії, стегон тощо) фізичного розвитку, рухових тестів. Закладання даних до комп'ютера дає змогу співставити їх з контрольними, які були в пам'яті, і на цій основі скласти індивідуальні програми тренування, включаючи рекомендації з режиму харчування. З використанням комп'ютерного тестування проводяться змагання з формінг-класу та фітнес-кла-су. Додавання третього виду змагань — аеробік-класу перетворює змагання на привабливе видовище. Сума всіх трьох виступів називається універсал-класом;

дихальна гімнастика: йогів — в умінні керувати силою та енергією за допомогою дихання; Лобанової-Попової — в розвитку дихальної мускулатури за рахунок опору повітря, що видихається органами мовлення; Стрельникової — в активному, напруженому короткому вдиху, яким тренуються всі м'язи дихальної системи; Бутейка — в засвоєнні неглибокого дихання;

гімнастична методика індійських йогів — філософсько-релігійна система, частиною якої є статична підтримка одної з 30—40 найбільш використовуваних поз (осам, хат-ха-йога). Послідовне їх застосування дає оздоровчий ефект;

ритмічна гімнастика — один з різновидів оздоровчих видів гімнастики, змістом яких є різноманітні прості за технікою виконання фізичні вправи (загал ьнорозвиваючі, танцювальні тощо). Вони виконуються під емоційну ритмічну музику. Спочатку ритмічна гімнастика, створена Жаком Далькро-зом, ставила завдання не оздоровлення або розвитку аеробних механізмів енергозабезпечення, а набуття здатності розуміти музику і втілювати її в рухи;

стретчінг — система вправ на розтягування, що прийшла із США. Своїм корінням стретчінг сягає гімнастик системи "хатха-йога" та іншіх східних учень;

атлетична гімнастика -бодібілдінг — система вправ з обтяженнями з мстою будови тіла;

аква -, гідроаеробіка — енер-гопродуктивний, напружений вид аеробних вправ, що використовуються у воді;

слім-джім — система вправ, що об'єднують елементи аеробіки, хореографії, калланетики і бодібілдінгу.

Кожна з цих систем довела своє право на існування дивовижними результатами, досягнутими розробниками та їхніми послідовниками. В той же час жодна із систем оздоровчого тренування не є і не може бути універсальною, що підходить усім людям в усіх випадках життя.

Місце аеробіки в заняттях гімнастикою оздоровчої спрямованості

Серед традиційних засобів і методів оздоровчої фізичної культури особливе місце посідають вправи циклічного характеру — аеробні. Термін "аеробіка" був уведений відомим американським лікарем, спеціалістом з оздоровчої фізичної культури Кеннетом Купером.

Під аеробікою розуміють систематичне виконання тривалих, помірних за інтенсивністю фізичних вправ з метою зміцнення здоров'я. Аеробні вправи примушують м'язи працювати досить інтенсивно, аіоб споживати багато кисню, але не настільки, аби перевищити можливості серця і крові щодо його транспортування. Головним критерієм аеробних вправ є їх тривалість і регулярність. Вправи із зупинками не дають швидкого ефекту. Аеробні вправи будуть ефективними, якщо в роботі братимуть участь м'язи нижньої частини тіла безперервно мінімум протягом 12 хв.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Специфіка, особливості та структура навчальної діяльності
Навчальною називають таку діяльність, у якій провідним мотивом виступає пізнавальний інтерес або психічний розвиток індивіда. Навчальна діяльність складається з таких основних ланок: навчальної мети, ...

Характеристика та структура розробленої демонстраційної комп’ютерної програми
Провівши аналіз існуючих комп’ютерних навчальних комплексів, ми зробили висновок, що наявні комп’ютерні програми і програмно-методичні комплекси не забезпечують на належному рівні навчально-виховний ...