- практичний досвід стверджує, що школа козацько-лицарського виховання може (й повинна!) бути центром духовного життя, берегинею духу громади, але для цього їй потрібно бути національній, мати національно налаштовані кадри, лицарів духовності у самій школі, а в підгрунті – сформовану громадську думку та козацькі звичаї і традиції громади.
Отож, бажаючи всім плідної педагогічної праці, хочеться одного: щоб люди пишалися сучасними козаками так, як Наливайком, Трясилом, Сірком чи Палієм . А для цього хочуть вони бачити не погони, лампаси й незаслужені нагороди, а реальні справи!
Душу – Богу!
Життя – Батьківщині!
Серце – людям!
Честь – нікому!
Слава козакам!
Слава Україні!
Нехай ці слова служать дороговказом для нас.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Проектування мотиваційних технологій навчання
1. Вступна мотивація з даної теми зосереджена на дослідження актуальності заданої теми, а поточна – використовується для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності, забезпечує оптимальне ...
Види українських народних казок
У сучасному казкознавстві існує загальноприйнята класифікація казок за їх видами. Це: казки про тварин (“звіриний епос”), чарівні (або героїки-фантастичні, фантастично-героїчні), соціально-побутові, ...