Розумове виховання - складова теорії виховання всебічно розвиненої особистості

Педагогіка » Розумове виховання: цілі, завдання, сутнісні характеристики процесу розумового виховання » Розумове виховання - складова теорії виховання всебічно розвиненої особистості

Сторінка 2

Важливим для розвитку об'ємності і гнучкості розуму є єдність знань і вмінь. Знати, писав Сухомлинський, — це значить перш за все уміти користуватися знаннями. Наука стрімко розвивається. Накопичуються знання. І в наші дні ступінь інтелектуального розвитку людини визначається перш за все тим, як вона вміє орієнтуватися в безкрайньому океані знань, як вміє користуватися джерелами знань.

Сухомлинський був одним із перших в сучасній педагогіці, хто звернув серйозну увагу на формування в учнів інтелектуальних умінь та навичок і став працювати над цією проблемою.

Він говорив своїм колегам, що людина без умінь та навичок не зробить бочку, не зробить на токарному станку деталь. Учням також потрібні вміння та навички. Людський розум потрібно навчити мислити, запам'ятовувати, відтворювати. Коли учень навчиться вчитися, йому в школі буде цікаво. Він буде щасливий, буде прагнути до знань. Чим більше учні опановують навиків розумової діяльності, тим краще вони вчаться. Ні про яку успішність не можна вести мову, якщо учень не вміє бігло і виразно читати і грамотно писати.

В.А. Сухомлинський, намагаючись допомогти учням знайти ключі до знань, намітив основні уміння та навички, за допомогою яких кожен учень може гарно оволодіти програмним матеріалом середньої школи, не тільки збагатити свою пам'ять, а й розвинути розум, стати мислячою особистістю.

Ось список умінь та навичок, якими, за переконаннями Сухомлинського, повинен оволодіти кожен учень:

Уміння спостерігати явища оточуючого світу.

Уміння думати - зіставляти, порівнювати, протиставляти, знаходити незрозуміле; уміння дивуватися.

Уміння висловлювати думку про те, що учень бачить, робить, думає.

Уміння виділяти логічно завершені частини в прочитаному, встановлювати взаємозв'язок і взаємозалежність між ними.

Уміння знаходити в книзі матеріал-відповідь на питання.

Уміння знаходити книгу з питання, що цікавить учня.

Уміння робити аналіз тексту в процесі читання.

Уміння слухати вчителя і одночасно записувати його розповідь.

Уміння читати текст і одночасно слухати інструктаж учителя про роботу над текстом.

І0.Уміння написати твір, оповідання про те, що учень бачить навколо себе, спостерігає.

11.Уміння бігло, виразно, свідомо читати.

12.Уміння бігло, достатньо швидко і правильно писати тощо.

Між ними уміннями і фактичним об'ємом знань, які засвоює дитина, повинна бути гармонія. Якщо уміння відстають від знань, то навчання перетворюється для дитини вже в початковій школі в неприємну, тяжку справу, зникає найважливіший супутник успіху - інтелектуальна радість, радість пізнання. Сухомлинський вважав однієї із найважливіших практичних і теоретичних проблем школи створення гармонії умінь і знань.

Учити та виховувати дітей нелегко. У навчанні та вихованні повинні зливатися зусилля педагога та учня. Якщо учень не хоче вчитися, учитель ніколи нічому його не научить. Потрібно пробудити у дитини бажання вчитися. Цього можна досягти, якщо учня навчити вчитися, щоб він бачив результати своєї розумової праці.

Сухомлинський говорив, що за дванадцять років він зустрів лише одного учня, який навмисно не хотів виконувати завдання. В інших випадках діти погано навчалися через те, що не вміли працювати.

Втілення ідеї розвивального навчання педагога-практика в сучасній педагогічній науці і практиці спрямоване на те, щоб поряд із формуванням знань, умінь та навичок забезпечувалась оздоровча функція школи.

У книзі В.О. Сухомлинського «Серце віддаю дітям» цій темі присвячено розділ «Школа під голубим небом». Охайність, чистота належать до вагомих компонентів особистої культури учнів. Василь Олександрович приділяв постійну увагу розвитку цих якостей з перших днів перебування дітей в школі. Він особисто перевіряв, чи зручний, охайний і підхожий до сезону одяг вони носять, чи відповідного розміру взуття. У «Школі радості педагоги прагнули знати, що відбувається в душі кожної дитини, з яким настроєм вона прийшла до школи.

Вчителі Павлиської школи виявляли причини відхилень в учнів від здорового способу життя. Нерідко це були «тепличні умови» розвитку дітей у сім'ях. Тому він говорив батькам, що в літню пору дітям можна приходити босоніж, легко з урахуванням погодних умов, у теплі дні - здійснювати походи, екскурсії на значні відстані. Радив батькам, щоб діти їли горіхи, фрукти, овочі, багаті вітамінами.

Отже, підсумовуючи вищесказане, необхідно наголосити на тому, що ціль розумового виховання за Сухомлинським є розумовий розвиток особистості, який передбачає набуття фундаментальних знань, формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, виховання інтересу і потреби в розумовій діяльності, в збагаченні знаннями та використанні їх на практиці. А завдання розумового виховання є не що інше як навчити учня ефективно вчитися, мислити, запам’ятовувати, відтворювати і тоді в дітей з’явиться бажання до опанування навчання. Адже чим більше вони освоюють навиків навчання, тим останнє є успішнішим. Та ні про яку успішність не можна вести мову, якщо учень не вміє елементарного, наприклад, виразно читати чи грамотно писати.

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особистісно-орієнтований підхід. Програма «Я у світі»
Дитинство – найважливіший період у житті людини. Виховання в дусі загальнолюдських ідеалів і національних традицій починається з раннього дитинства – важливого етапу становлення людини, коли формуєть ...

Проблеми сучасного суспільства у сфері освіті
Як відомо, життя — надзвичайно складний і багатогранний феномен у його біологічному та соціальному вимірах. Із філософського погляду, життя — це активне начало, суттєва ознака біологічних і суспільни ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net