Стан досліджуваної проблеми в сучасній початковій школі

Ми виходили з припущення, що використання нетрадиційних уроків української мови як активної форми навчання дозволить виховати у молодших школярів інтерес до цього шкільного предмету.

Експериментальна робота проводилася на базі СЗОШ № 103 м. Кривого Рогу у 2-А (30 учнів) та 2-Б (29 учнів) класах

Щоб перевірити гіпотезу дослідження, необхідно було провести педагогічний експеримент у три етапи:

І етап – констатувальний експеримент.

Його мета полягала в тому, щоб:

1). вивчити досвід роботи вчителів щодо виховання у молодших школярів інтересу до уроків української мови;

2). виявити ставлення педагогів-практиків до нетрадиційних уроків;

3). виявити ставлення учнів 2-х класів до уроків української мови та рівень навчальних досягнень з рідної мови;

4). розробити програму експериментального навчання.

Досвід роботи вчителів початкових класів ми вивчали методом спостереження. Так, наприклад, Лариса Володимирівна Кацюк, вчитель-методист СЗОШ № 103, відмінник освіти України використовує у своїй практичній діяльності нетрадиційні уроки. Саме вони, на її думку, забезпечують ґрунтовне засвоєння учнями матеріалу з рідної мови. Володіння рідним словом на високому рівні – це один із показників загальної культури особистості.

Проводячи урок читання в період навчання грамоти, Лариса Володимирівна вибрала форму гри-фантазії.

Мотивація навчальної діяльності почалася грою « Нісенітниці »:

Послухайте уважно текст. Які нісенітниці ви помітили. Доведіть, що такого не може бути.

У лісі було гарно, тихо. Раптом ми побачили білочку. Яка ж вона чудова! Вся біленька, пухнаста. У неї була довга мордочка, маленькі чорні очі і куций хвостик. Білочка щось тримала в лапках – це була маленька срібляста рибка. Але, побачивши нас, білочка перелякалася і втекла.

Надзвичайно цікавими виявилися завдання, які учні виконували за власним вибором:

1. Прочитайте зашифровані слова 2. Прочитайте лист від

казкових героїв.

ратіноБу У вітіс ликаве стькількі

рашкаЧебу зокка. В жнійко з инх

булино Ци їство роїте. Зки

васикІ – лесик Ка чатьв асн

Те брудо.

Ніна Іванівна Резніченко, вчитель вищої категорії, старший вчитель ЗОШ І –ІІ ступенів № 4 м. Лебедин Сумської області пропонує своїм вихованцям різноманітні граматичні ігри та цікаві вправи. Наприклад:

Діти, Весняний Вітерець приніс слова, щоб ви їх запам’ятали, правильно вимовляли і писали.

Стілець, шафа, радіо, велосипед, квітка.

Допоможіть Мудрасику розв’язати кросворд.

Порядок роботи.

У клітинах кожного рядка треба записати іменники. Відгадати ці слова вам допоможуть речення, в яких пропущені відповідні іменники.

1. Ще не смеркало, а на заході вже зійшла вечірня…. (зірка)

2. Опівдні на вахту заступила нова…. (зміна)

3. Ми живемо в Україні. Прекрасна це…. (земля)

4.… була цікава, і її швидко прочитали всі учні класу. (книга)

.Бабусі допомагає …. (онука)

Найпершим у нашому саду цвіте абрикос, а потім…. (вишня)

Діти зійшли на вершину гори і побачили, що … звисає над глибокою ущелиною. (скеля)

Такі завдання, на нашу думку, дають можливість у цікавій формі розвивати, збагачувати мову учнів, поглиблювати знання, закріплювати вивчений на уроках матеріал.

Наталія Петрівна Гордуз, вчитель початкових класів ЗОШ І – ІІІ ступенів № 9 м. Ужгорода, на сторінках фахового видання ділиться власним досвідом використання нестандартних форм навчання молодших школярів на уроках рідної мови. Вчитель-практик широко використовує роботу в парах, у групах з різною кількістю дітей. Така навчальна співпраця, на її думку, виховує в школярів повагу до інших, уміння дати оцінку роботі товаришів або висловлювати з цього приводу критичних зауважень. Саме з цією метою Наталія Петрівна намагається уроки рідної мови перетворити на урок мислення-спілкування, урок-діалог.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Оптимізація взаємин викладачів і студентів як чинник становлення особистості майбутнього фахівця
Мета освіти сьогодні – це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній ...

Формування патріотичних почуттів засобами народної пісні
Формуванню патріотичних почуттів сприяють й українські народні пісні, історичні думи у виконанні кобзарів, легенди, які оспівували героїчну минувшину. Так до пісень героїчного напрямку належать просл ...