Стан досліджуваної проблеми в сучасній початковій школі

Найкращі результати на уроці мови, як зазначає Н.П.Гордуз, дає групова робота, що проводиться за таким планом:

1 етап (1 клас) – спілкування і співпраця

1.1. Психологічна діагностика готовності дітей до навчання у школі.

1.2. Заохочування дітей до спілкування через гру.

1.3. Створення уявних ситуацій.

1.4. Використання діалогів (усно).

1.5. Робота в парах.

2 етап (2, 3 класи) – розвиток позитивного ставлення до спільної діяльності.

2.1. Використання пошукової діяльності на уроках.

2.2. Розв’язування пізнавальних завдань у групах постійного чи змінного складу.

Шкільна практика підтверджує, що спільно виконане загальне завдання, внесення посильного доробку у працю свого колективу, захоплення від спілкування в процесі спільної праці – це створює комфортні умови кожному школяреві, перетворює навчальну діяльність у радісний, цікавий, пізнавальний процес.

Цікавою виявилася для нас і система нестандартних уроків з теми «Прикметник » (урок-казка, урок-віночок, урок ігор та розваг та ін.), яку запропонувала Людмила Іванівна Новак, вчитель початкових класів Грядівської загальноосвітньої школи Іваничівського району Волинської області. Так, наприклад, урок ігор та розваг пропонується на тему: Цей чудовий дивограй.

Роль прикметників у мовленні.

Зв’язок прикметників з іменниками.

Мета: формувати уміння встановлювати зв’язок між словами в реченні; вправляти у доборі прикметників до іменників;

вчити удосконалювати текст, активізувати словниковий запас учнів; поглиблювати знання про роль прикметників у мовленні; розвивати увагу й спостережливість; виховувати любов до рідної мови.

Цікавий початок уроку.

Актуалізація опорних знань учнів розпочалася з колективної відповіді на питання:

Яку частину мови почали вивчати?

Що означає прикметник?

На які питання відповідає?

Наведіть приклади.

Завершився цей етап вивченням напам’ять вірша зі слів вчителя.

Упродовж зазначеного уроку було використано ігри « Хто швидше? », « Чарівна шкатулка » (підготовчий етап до сприйняття нового матеріалу); « Влучний стрілок », « Хто найбільше ? » (етап засвоєння та закріплення нового матеріалу).

Закріплення нового матеріалу відбувалося під час відгадування загадки:

Відгадайте загадку.

Не сніг, не камінь, не мед.

Чи можна одразу відгадати загадку? Чому?

А спробуйте ще раз:

Білий, а не сніг; твердий, а не камінь; солодкий, а не мед ….(цукор)

Яка загадка вам більше сподобалася? Чому?

Для чого нам потрібні прикметники? (для опису предмет; збагачення словникового запасу; увиразнення нашого мовлення).

Як бачимо, вчителі досить часто звертаються до нетрадиційних уроків з метою активізації навчальної діяльності молодших школярів.

Щоб виявити ставлення вчителів початкової школи до нетрадиційних уроків, нами було проведено опитування 126 осіб із різних шкіл м. Кривого Рогу. Результати виявилися такими: 100 % опитаних позитивно ставляться до нетрадиційних уроків у початкових класах і вважають, що саме вони дозволяють виховувати у молодших школярів інтерес до навчання та до виучуваних дисциплін, активізувати пізнавальну діяльність учнів; при цьому лише 37 осіб (29,4 %) використовують такі типи уроків часто, тоді як переважна більшість – 89 осіб (70,6 %) нетрадиційні уроки проводять епізодично (переважно це відкриті уроки; узагальнюючі уроки у кінці семестру чи навчального року тощо).

Щоб виявити ставлення учнів 2-х класів (59 осіб) до уроків української мови, ми запропонували їм проранжувати навчальні дисципліни за ступенем інтересу до них. Отримані дані занесено до таблиці:

Таблиця 2.1

Ранжування навчальних дисциплін учнями 2-х класів (%) (констатувальний експеримент)

Цікаве про педагогіку і навчання:

Динаміка навчальної діяльності
Мислення дитини у школі розвивається завдяки навчальній діяльності. Першокласник відразу не може опанувати всі елементи навчальної діяльності. Спочатку за ним закріплюється тільки ланка виконання, а ...

Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технології
Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль учителя як авторитарного транслятора готових ідей змінилася ...