Методика вивчення мотивів в навчанні учнів першого класу

В цілому інтерес молодших школярів до учіння з віком зростає. Так, у порівнянні з першим класом, у другому - в 1,5, в третьому - у 2 і в четвертому - у 2,4 рази. Але цей ріст залежить не тільки від віку дітей, а й змісту та методів навчання (О.І. Киричук). Так, інтерес до математики у молодших школярів ефективно формується, коли робота з учнями проходить у такій послідовності:

1) розв'язання конкретної задачі;

2) введення відповідних математичних термінів;

3) формулювання і розв'язання конкретної задачі в більш абстрактній формі;

4) порівняння рішень конкретних і абстрактних задач тощо (Б.Г. Друзь).

У дитячих закладах в дитини вже є прагнення зайняти певне положення у системі колективних відносин, але часто діти важко переживають невідповідність між бажаннями в цій області й фактичним станом. Проходить зміна, що пов’язана з загостренням потреби у спілкуванні з однолітками. Це знаходить своє вираження у тому що у всіх дітей дуже яскраво з’являється прагнення до спілкування з товаришами, бажання брати участь в усьму, що проходить у колективі - потребі піти дитячого закладу. Діти прагнуть знайти у колективі, у стосунках з товаришами якесь своє місце - не просто бути поряд, а бути визнаним товаришами.

Під терміном "адаптація до навчального закладу" слід розуміти не вміння читати й писати, а розвинене мислення й мовлення, здатність розрізняти звуки, слухати й чути, спостерігати й помічати, орієнтацію у просторі, координацію рухів тощо. Такі погляди є особливо важливими при підготовці дитини до майбутнього навчання у школі разом із своїми однолітками.

Досліджуючи проблему адаптації до дітей до дитячого закладу, необхідно дійти висновку, що ця адаптованість визначається не обсягом знань, умінь, навичок, а тим, наскільки в дитини розвинута розумова діяльність, чи може вона аналізувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати, виражати це у зв’язному мовленні.

Була проведена підготовча робота: відділені діти на базі дитячого садочку №1 м. Рівне. Було обрано 60 дітей віком 6 років. Проведено опитування дітей та бесіди з батьками з приводу адаптованості дітей першого класу. На етапі констатувального експерименту вирішувались наступні завдання:

Визначено критерії особливостей прояву адаптованості до дитячого садочку;

Розробка БЛОКУ 1. Оцінювання психосоціального стану за тестовою бесідою;

Розробка БЛОКУ 2. Дослідження розумового і мовленнєвого розвитку. Констатувальний експеримент складається з двох частин:

1. Підбір діагностичного матеріалу та складання, комплектування діагностичних питань.

2. Визначення стану адаптованості дітей до дитячого садочку: відбір контрольної та експериментальної групи. Діти пройшли дослідження адаптування до дитячого садочку, за розробленою програмою та провелися подальші бесіди і обстеження дітей.

На етапі формувального експерименту вирішувались наступні завдання:

Після розподілу дітей на групи, з дітьми проводилися додаткові заняття з логопедом, психологом, робота з батьками, які враховували результати дослідження, передбачали певний індивідуальний підхід щодо всебічного адаптування дітей до дитячого садочку.

На етапі узагальнюючо-порівняльному нашого експерименту вирішувались наступні завдання:

Цікаве про педагогіку і навчання:

Труднощі оволодіння діалогічним мовленням
Оволодіння іншомовним діалогічним мовленням представляє певні труднощі для школярів, коріння яких знаходимо у специфічних рисах цієї форми мовлення. Перша з них викликана тим, що діалогічне мовлення ...

Основні вправи для розвитку м’язової маси
а) для м’язів-згиначів плечового поясу і рук (поверхневі м’язи спини, двоголові м’язи плеча, згиначі передпліччя): Підтягування з вису на перекладині: широким хватом, хватом зверху, хватом знизу, вуз ...