В. Сухомлинський як представник передової вітчизняної педагогіки

Педагогіка » В.О. Сухомлинський про значення початкової школи в системі освіти » В. Сухомлинський як представник передової вітчизняної педагогіки

Сторінка 1

У світі існує небагато педагогічних систем, що входять до педагогічної скарбниці людства. Педагогічна система В. Сухомлинського відноситься саме до таких. Видатний український педагог, заслужений учитель України, директор Павлиської середньої школи В. Сухомлинський зробив вагомий внесок у розробку проблем виховання в початковій школі.

Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970) - видатний український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Народився 28 вересня 1918 р. в с. Василівка Онуфріївського району на Кіровоградщині, Після закінчення школи навчався на факультеті мови і літератури Кременчуцького педагогічного інституту, але через хворобу в 1935 р. вимушений був припинити навчання у вузі.17-річним юнаком розпочав практичну педагогічну роботу. З 1936 р. продовжив навчання на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту. З 1938 р. і до початку війни працює вчителем і завучем в Онуфріївській середній школі. У 1941-1942 рр., був у діючій армії, а після поранення вчителював у Удмуртії. 1944-1948 рр. - завідуючий райвно Онуфріївського району, 1948-1970 рр. - директор Павлиської середньої школи.

В 1955 р.В. Сухомлинський захистив кандидатську дисертацію на тему: "Директор школи - керівник навчально-виховної роботи". З 1957 р. - Сухомлинський - член-кореспондент АПН, з 1958 р. - заслужений учитель. В 1968 р. йому було присвоєно звання "Герой Соціалістичної Праці". Автор цілого роду праць, серед яких слід виділити такі, як "Духовний світ школяра", "Павлиська середня школа", "Серце віддаю дітям", "Сто порад учителеві", "Народження громадянина","Батьківська педагогіка" тощо (всього 41 монографія і брошура, понад 600 статей).

Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського має різноплановий, багатоаспектний характер. Творча думка педагога зазнавала певної еволюції, вона постійно збагачувалася, поглиблювалася, відточувалась. Серед основних джерел творчості педагога варто назвати народну педагогічну мудрість, класичну педагогічну спадщину, передовий педагогічний досвід і його власну педагогічну практику.

В чому ж психолого-педагогічна й загальнонаукова сутність впливу цієї системи? Перш за все, вона орієнтується на загальнонауковий принцип оптимізації функцій будь-якого організму, згідно з яким життєдіяльність систем скерована спрямуванням до оптимального режиму функціонування.

Останнє знаходить своє втілення в розроблених В. Сухомлинським психолого-педагогічних принципах, серед яких принципи: природовідповідності, цілісності, неперервності, цілеспрямованості, гуманізму і демократизму в поєднанні з високою вимогливістю й повагою до особистості вихованця (див. таблицю).

Таблиця 1.

Психолого-педагогічні принципи впливу системи В.О. Сухомлинського на особистість

Назва принципу

Зміст принципу

природовідповідність

орієнтує розвиток людини у напрямку особистішої досконалості;

найбільш доцільний у сфері педагогіки;

належить до головних пріоритетів

педагогічної системи В. Сухомлинського;

ґрунтується на підставі системного наукового підходу до трактування природи;

визначає багатогранність впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на особистість дитини, необхідність використання уроків мислення як засобу формування особистості з раннього дитинства.

цілісність

реалізується через наявність спільних інтересів та сумісної діяльності людей, через співчуття ближньому.

неперервність

передбачає єдність півкульових стратегій обробки інформації;

визначає важливу роль наочно-образного мислення у здатності до емпіричних узагальнень у дитини;

"виростає" з багатозначного метафоричного ("казкового") освоєння дійсності людиною.

цілеспрямованість

виховання на соціально значущих ідеях, формування справжніх патріотів України;

чітке усвідомлення вихователями цілей і завдань виховання Людини, розвивальної спрямованості всіх виховних заходів і впливів; виховання на кращих традиціях та ідеалах українського народу;

спрямованість виховної роботи на якісне вирішення завдань, які стоять перед українським суспільством; підпорядкування всієї виховної роботи гармонійному формуванню і всебічному розвитку особистості вихованця, допомога в її самоактуалізації та самореалізації;

виховання на загальнолюдських і національних цінностях тощо.

гуманізм і демократизм в поєднанні з високою вимогливістю й повагою до особистості вихованця

гуманізм взаємин у колективі, між вихователем і вихованцем, між старшими і дітьми, який тримається на їхній духовній спільності;

утвердження людини найвищою соціальною цінністю;

прагнення задовольнити різноманітні потреби людини;

виховання у дітей моральної культури, загальнолюдських норм поведінки;

уміння педагога цінувати дитячу довіру, оберігати беззахисність дитини, бути для неї прикладом добра й справедливості; милосердя тощо.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Система методичної роботи з краєзнавства
На основі вивчення досвіду організації і проведення краєзнавчої роботи була розроблена система методичної роботи з краєзнавства. Вона передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнів; поглиб ...

Процес оцінювання учнів
Викладання літератури в школі - процес не тільки освітній, але й глибоко емоційний, який виховує, часто формує особистість дитини. У зв'язку з цим особливого значення набувають взаємовідносини між уч ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net