Отже, педагогічна громадськість об'єднується навколо творчої спадщини Василя Олександровича Сухомлинського з метою розповсюдження його ідей та визначення шляхів їх застосування в школі.
Проаналізувавши досвід виховання В. Сухомлинського, ми виявили розбіжності чинних напрямків впровадження його творчих ідей у напрямку виховання школярів. Зокрема, багато уваги приділяється корисності природи для людини і недостатньо - формам, методам, засобам розумового виховання учнів. Тому, щоб надати процесу ознайомлення дітей з природою чіткої спрямованості, творчо застосувати досвід В. Сухомлинського, існуючі програми слід удосконалити в таких напрямках:
посилити антропоцентричний підхід до вивчення матеріалу;
виділити і реалізувати такі завдання, як: розвиток особистої відповідальності, вироблення навичок поведінки, засвоєння етичних норм у ставленні до членів суспільства та ін.;
передбачити формування у молодших школярів елементарних, але науково достовірних уявлень та понять, розкриття існуючих у суспільстві і природі закономірностей, доступних дітям цієї вікової категорії.
Педагогічних засобів у досвіді В. Сухомлинського, що сприяють активізації підготовки молодших школярів, існує чимало. Одним із найважливіших вважають систематичне ознайомлення учнів з природою своєї місцевості, здійснюване шляхом безпосередніх спостережень. Таке спілкування з природними об'єктами є надійним фундаментом для подальшого вивчення дисциплін. До того ж використання краєзнавчого матеріалу активізує пізнавальний процес, сприяє розвитку самостійності.
Однак, сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумнішою, глибоко моральною, непримиренною до зла. Тільки активна взаємодія з природою, як писав В. Сухомлинський, здатна виховати найкращі людські якості. Ось чому в шкільному курсі природознавства, а також інших навчальних дисциплін, важливо забезпечити практичну діяльність учнів, спрямувати її на збереження, примноження, впорядкування навколишнього середовища.
Процес виховання молодших школярів, відповідно до вказівок В. Сухомлинського, вчителі починають з формування в дітей уявлення про взаємовплив природи і людини. При цьому учні усвідомлюють, що життя людини, її матеріальне й моральне благополуччя залежать від стану навколишнього середовища. Ці ідеї, як писав В. Сухомлинський, можна втілювати в різний спосіб. Скажімо, під час екскурсій до лісу (парку, водойми), коли діти спостерігають за змінами як у живій, так і в неживій природі та за працею людей, перевіряють прикмети про зміну погоди, з'ясовують особливості пір року; на прогулянках, в ході яких виявляються ті рослини найближчого оточення, що потребують охорони (те ж саме і щодо тварин) або більш тривалих подорожей.
Широкий простір для виховання забезпечують такі завдання: виготовлення гербаріїв дикорослих рослин, альбомів книжок-розкладок про рослини й тварин створення місцевої Червоної книги - книги тривоги, оформлення краєзнавчого куточка; виготовлення іграшок та аплікацій з природного матеріалу, фільмів про природу для іграшкового телевізора. Зарекомендували себе й тематичні бесіди, ранки, конкурси, участь дітей у роботі учнівських організацій.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Мета і завдання з розвитку слухового сприймання на індивідуальних заняттях
Одним із завдань школи для слабочуючих дітей є формування і корекція словесного мовлення на основі збереженої слухової функції з метою використання слуху в учбовому процесі й позаурочний час, а також ...
Модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів у
науково-дослідницькій діяльності
У випадку педагогічної організації і підтримки самореалізації творчого потенціалу учнів у їх дослідницькій роботі ми повинні були створити докладну модель діяльності, що включала б: а) загальну мету, ...