Поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі

Сторінка 1

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що розвиток пiзнавальної дiяльностi, розумової працездатностi, пiзнавальної активностi є важливою стороною дiяльностi людини, здiйснюваної протягом всього її життя. Вченими фiлософами (Аристотель, Ф.Бекон, I.Кант, Г.Лейбнiц, Д.Локк), психологами (Дж.Брунер, П.Гальперiн) та педагогами (М.Матюшкiн, I.Харламов, Г.Щукiна) неодноразово пiдкреслювалася необхiднiсть прийняття суб’єктом активної позицiї щодо пiзнання навколишнього свiту.

Перш ніж визначити сутність поняття “пізнавальна активність”, розглянемо поняття, тісно з ним пов’язане – “активність”. Активний – лат. activus – дiяльний, енергiйний. Активність – посилена діяльність, дiяльнiсний стан. Підтвердження зв’язку активності та діяльності знаходимо також у роботах філософів. У філософії термін “активність” застосовується, як правило, у тісному зв’язку iз тлумаченням поняття “дiяльнiсть”. Дiяльнiсть – специфiчно людська форма активного ставлення до оточуючого свiту, змiст якої складає цiлеспрямоване змiнення i перетворення, осягнення, набуття знань, розпiзнання, пiзнання закономiрностей об’єктивного свiту; сукупнiсть знань у якiй-небудь галузі.

Вчені часто відзначають взаємозалежнiсть даних понять (оскiльки пiзнання це активна дiяльнiсть iндивiда), посилення одного поняття iншим: “активнiсть пiзнання”, “пiзнавальна дiяльнiсть”, “пiзнання, спрямоване на пошук невiдомого” (Ф.Аквiнський, Аристотель, I.Кант, Г.Лейбнiц та iнші). Так, Аристотель, розглядаючи пiзнавальну дiяльнiсть людини, фiлософи зазначають, що знання не є продуктом пасивного споглядання дiйсностi, а виникають, функцiонують i розвиваються у процесi активної продуктивної дiяльностi. Отже, у роботах фiлософiв зазначається, що активнiсть пiзнання тiсно пов’язана з пiзнавальною дiяльнiстю, вони є взаємозалежними i людина отримує знання, тобто пiзнає, активно дiючи.

Термін “психічна активність” у самому загальному вигляді визначається майже синонімічно до активності взагалі як міри взаємодії суб’єкту з оточуючою дійсністю (Е.Голубєва, Б.Кадиров, Н.Лейтес). Поняття “розумова активнiсть” має бiльш вузьке значення, порiвняно з попереднiм термiном, розкривається як потреба у розумовiй дiяльностi (Д.Богоявленська), вона здебiльшого виражається природно обумовленою потребою у розумових враженнях та розумових зусиллях (Н.Лейтес).

“Інтелектуальна активність” визначається як мислительна діяльність, що розгортається у своєрідних умовах i є інтегральною властивістю деякої гіпотетичної системи, основними компонентами якої виступають інтелектуальні (загальні розумові здібності) та неiнтелектуальнi (перш за все мотиваційні) фактори розумового розвитку (Д.Богоявленська, М.Лiсiна).

На фонi постiйного уточнення та поглиблення поняття “активність” у психолого-педагогiчнiй лiтературi, найбiльш розповсюдженими є такі визначення пізнавальної активності: мобiлiзування інтелектуальних, морально-вольових сил на досягнення конкретної мети навчання, прояв самостійності, iнiцiативи, творчості у процесі діяльності (К.Щербакова); якiсть особистостi, яка спрямовує пiзнавальнi потреби на всiх етапах життя людини і у рiзних видах дiяльностi: грi, навчаннi, працi (Л.Проколiєнко); така активність, у процесі якої дитина вчиться, пізнає оточуючий світ (О.Проскура); активність дитини, що породжує i забезпечує функцiонування пiзнавального iнтересу, який є емоцiйно забарвленим виявом потреб людини, вибiрне активне ставлення до пiзнання окремих предметiв i явищ (В.Максимова). Пізнавальна активність i пізнавальний інтерес виникають за умови наявності пізнавальної потреби, як потреби в діяльності, спрямованої на отримання нових знань (В.Юркевич). Інформаційними у контексті нашого дослідження є роботи психологів, які визначають сутність, особливості розвитку, різноманітність активності людини протягом усього життя [80]. Ш.Надірашвілі, враховуючи теорію установки та класифікацію форм активності, розроблені Д.Узнадзе, дає власну, вдосконалену класифікацію форм активності людини, в якій простежується тенденція розвитку пізнавальної активності від задоволення допитливості у більш ранні роки життя, навчання на більш високому рiвнi розвитку у шкільні роки i, врешті-решт, – до розумової праці на найвищому щабелi розвитку особистості.

Широкого висвітлення у педагогічній літературі набуло питання сутності активності та її виявлення у пізнанні дітей шкільного віку. Найбільш відомі трактування науковців можна згрупувати у такий спосіб: активність розглядається як умова самостiйностi (Б.Єсипов, I.Лернер), мимовiльне бажання дiї (В.Оконь), ставлення суб’єкта до об’єкта, що виявляється у системi опосередкування одного iншим (Л.Арiстова); активнiсть, в тому числі і пізнавальна, визначається як широка категорiя, що включає в себе дiяльнiсть (А.Дьомiн, В.Лозова, М.Матюшкiн, М.Махмутов, О.Проскура, I.Харламов); пізнавальна активність як риса особистості, максимальний прояв iндивiдуальностi (Л.Арiстова, М.Данилов, В.Лозова Л.Проколiєнко); пізнавальна активність, як одна з форм соціальної активності, – це “жива, енергійна діяльність, спрямована на виконання отриманого завдання” (З.Абасов).

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сучасний підхід до розв'язання проблеми наочності при вивченні фізики
«Для вирішення завдання розвитку творчих здібностей школярів при навчанні фізиці необхідно насамперед знати особливості творчого процесу в розвитку цієї науки і її технічного застосування» (В.Г. Разу ...

Принцип гуманізму, як домінанта екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку в педагогічній спадщині В.О . Сухомлинського
Систему екологічного виховання Сухомлинського без перебільшення можна назвати універсальною щодо широти і глибини екологічно-виховного процесу. Можна сказати, що гуманізм як домінанта екологічно-вихо ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net