Проблема розвитку пізнавальної активності дошкільників

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Проблема розвитку пізнавальної активності дошкільників

Сторінка 1

Вченими зазначено, що саме в дошкiльному вiцi у дітей закладаються риси майбутньої особистостi, формується самосвiдомiсть та свiтосприймання, вiдбувається загальний психiчний розвиток, дошкільники набувають необхiдного досвіду для подальшої життєдiяльностi, накопичують враження вiд пiзнання свiту, в цей період відбувається iнтенсивне становлення пiзнавальної активностi (Л.Виготський, П.Гальперiн, Д.Годовiкова, Г.Люблiнська, М.Матюшкiн, Л.Обухова, Г.Урунтаєва). Таким чином, відбувається розвиток усiх сфер дитини: особистiсної, мотивацiйної, емоцiйної, когнітивної.

Як зазначає, В.Суржанська в організації дитячого пізнання дорослий виступає як співробітник, помічник дитини. Задовольняючи природну потребу у пізнанні навколишнього середовища, дитина має змогу розкрити різні сторони своєї особистості: проявити пізнавальні інтереси у певних видах діяльності, переживати різноманітні пізнавальні емоції, прагнути до самостійності, проявляти пізнавальну активність .

Вивчення та аналіз фiлософської, психолого-педагогiчної та методичної лiтератури з проблеми дослiдження, а також данi педагогiчної практики свідчать, що незважаючи на досить широкий спектр обговорення проблеми формування пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку, залишається недостатньо вивченим питання про особливостi цього процесу, його роль у розвитку кожної дитини як неповторної iндивiдуальностi.

У наукових дослідженнях, присвячених проблемі формування пізнавальної активності дитини дошкільного віку, знаходимо характеристики цієї риси особистості: активнiсть, спрямована на весь зовнiшнiй свiт, що має основний орiєнтовний рефлекс, який розвивається на базi пiзнавальної потреби i виражається у побудовi взiрця свiту через орiєнтовно-дослiдницьку чи пошукову дiяльнiсть (Д.Годовiкова); це пізнавальна діяльність, у процесі якої дитина вчиться, пізнає оточуючий світ (О.Проскура); це допитливiсть – певна якiсть особистостi, яка спрямовує дитячі пiзнавальнi потреби на всiх етапах життя i у рiзних видах діяльності: грi, навчаннi, працi (Л.Проколiєнко); “…пізнавальна активність як така, в якій дитина виступає як суб’єкт, який створює свій досвід до певної міри самостійно; водночас вона є реципієнтом зовнішніх впливів” (Б.Мухацька).

Усі наведені вище визначення пізнавальної активності дитини дошкільного віку характеризують окремі її показники: потребу у пізнанні, допитливість, самостійність.

Так, вченi констатують у дітей на кiнець дошкiльного вiку стiйке i цiлеспрямоване сприймання; iнтенсивний розвиток мимовiльної пам’ятi; формування основ довiльної пам’ятi; вiдокремлення мислення вiд сприймання i перетворення його на вiдносно самостiйний процес; iстотнi змiни у розвитку мовлення (збiльшення словника, формування фонетичної сторони мовлення); здатність дитини в деякiй мiрi спрямовувати власну увагу.

Перехiд вiд дошкiльного до шкiльного вiку пов’язаний зi змiною провiдної дiяльності дитини (iгрова дiяльнiсть змiнюється навчальною). Вченi констатують у цей перiод змiну “внутрiшньої позицiї” (термiн Л.Божович) дитини, в якiй вона вiдчуває необхiдність вчитися, iнтерес до навчальної дiяльностi, набуває “шкiльної” форми поведiнки за умови організації навчальної дiяльностi, визнає авторитет учителя. Навчальна діяльність дитини стає полiмотивованою. Продовжується розвиток психiчних функцiй: мислення вiд наочно-образного переходить до словесно-логiчного, до кiнця молодшого шкiльного вiку у дитини формується синтезуюче сприйняття, осмисленою i довiльною стає пам’ять, увага має ще мимовiльний характер, продовжує розвиватися дитяча особистiсть, а за умови розумного керівництва з боку дорослого у дитини розвивається самостiйнiсть.

Погоджуючись з цим, не можна не брати до уваги i те, що пізнавальна активність є явищем багатогранним. Вона потребує виявлення цілої низки особливостей на різних вікових етапах розвитку дитини. Перш за все це стосується раннього та дошкiльного вiку, де виникають важливi особистiснi новоутворення, особливого значення серед яких набувають такі: змiна суб’єктної позицiї у трирічному вiцi (“Я сам”), довiльнiсть поведiнки у рiзних видах дiяльностi, пiдпорядкованiсть мотивiв поведiнки, формування самосвiдомостi (у 5,5–6 рокiв). Цi новоутворення проявляються i позитивно впливають на хiд пiзнавальної дiяльностi дiтей дошкiльного вiку (Д.Годовiкова, М.Лiсiна, Г.Люблiнська, Л.Маневцева, В.Мухiна), яка має деякі схожості та вiдмiнності, порiвняно з дiтьми бiльш старшого вiку.

Для того, щоб бiльш яскраво показати особливостi пiзнавальної активностi дошкiльникiв, розглянемо деякi спорiдненi та вiдмiннi риси пiзнання у рiзнi перiоди дитинства.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Вплив духовенства на розвиток музичного відродження
Великий вплив на розвиток музичного відродження в Західній Україні мало духовенство. Саме на їх долю випало вести важку боротьбу за національне відродження, в якій музика і спів були могутньою зброєю ...

Стимулювання та корекція поведінки як ефективний метод в процесі естетичного виховання
У своїй сукупності ці методи покликані регулювати, коригувати і стимулювати діяльність та поведінку вихованців. Найефективніші серед них - гра, змагання, заохочення і покарання. Гра - один із видів д ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net