Проблема розвитку пізнавальної активності дошкільників

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Проблема розвитку пізнавальної активності дошкільників

Сторінка 2

Порiвняльний аналiз психолого-педагогiчної літератури з проблеми розвитку та виховання дiтей дошкiльного вiку з бiльш старшими дiтьми вказує на деяку схожiсть у особливостях їхньої пiзнавальної активностi: пізнавальна активність включає обов’язкове підвищення інтересу до навчання; пiзнавальна активнiсть виявляється дiтьми в умовах, коли їм цiкаво, коли дорослий не просто грає з ними (що є теж дуже важливим), а й спілкується, організовує пiзнання, знайомить дiтей з новим, невiдомим; для прояву дiтьми пiзнавальної активностi необхiдно створити їм комфортнi соцiальнi умови, забезпечити позитивнi стосунки мiж усiма членами дитячого колективу; на вищих рівнях розвитку пізнавальної активності дитини-дошкiльника спостерігається прояв індивідуального, власного стилю поведінки під час пізнання; пізнавальна активність передбачає прояв самостійності, але в дошкільному вiцi для неї все ж таки є характерним присутність спілкування з дорослим та однолітками у процесі пізнання.

Разом з тим уже з народження, а потім і у ранньому та дошкiльному вiцi дитина проявляє себе у пiзнаннi не тільки як iндивiдуальнiсть та неповторнiсть, що притаманні усім періодам розвитку людини, але і як своєрідність. Розглянемо даний аспект на прикладах конкретних досліджень.

Так, можна погодитися зi свiдченнями В.Лозової про те, що уже у вiцi немовляти спостерiгається потреба у пізнанні навколишнього свiту, iнших людей, самого себе, що виявляється в активних рухах, спiлкуваннi з дорослими, а пiзнiше – з однолiтками. На першому році життя у дитини спостерігається потреба у активних діях з предметами, маніпулювання ними, пізнання їх основних властивостей та назв через постійне емоційне спілкування з дорослим (дитина вокалiзує, посміхається, сміється, плескає в долоні, намагаючись звернути на себе увагу дорослого). У дворічному вiцi, з оволодінням ходою, розширюється коло елементарних пізнавальних дій дитини: все потрібно дістати, взяти в руки, помацати, кинути чи покотити, дати “власну” назву. В цей час констатується активна орiєнтовно-дослiдницька дiяльнiсть дитини, яка є iнтенсивною i такою, що спонукається пiзнавальним мотивом (дiзнатися “Що це таке?”). Чим менша дитина за віком, тим інтенсивність її пізнавальної активності є більшою [67]. У два-три роки дитину починають цікавити причини та наслідки нових явищ. Нові властивості, якi вона відкриває у предметі, можуть сприяти виникненню нових видів діяльності, i, зокрема, гри. Дитина може досить довгий час займатися іграшкою, коли винаходить в ній властивості, якi викликають емоцiйно-позитивне ставлення. При цьому виникає нiби ланцюг орiєнтовних реакцiй, що пiдтримують активнiсть дитини (аутостимуляцiя) [66]. В дошкільному вiцi пізнавальна активність також характеризується інтенсивністю.

Отже, дитина накопичує знання про рiзноманiтнiсть предметів та способи дії з ними. До кiнця переддошкiльного вiку, за визначенням Г.Люблiнської, дiї дитини набувають певної спрямованостi та усвідомленості .

Аналіз праць учених, присвячених проблемi дитячої гри, дозволяє констатувати, що пiзнавальна активнiсть дитини дошкiльного вiку пов’язана з провiдною дiяльнiстю дошкiльника i проявляється у тому, що саме у грi, яку дитина самостiйно органiзує, вона вiдтворює дiяльнiсть дорослих, вступає у контакт з iншими дiтьми, робить самостiйнi дiї i все це спрямоване на пiзнання оточуючого свiту та вiдтворення набутих знань у активнiй дiяльностi; у навчанні, а саме: у процесi пiдготовки до шкiльного навчання (Т.Бабаєва, Р.Буре, Т.Кондратенко, В.Котирло, С.Ладивiр, В.Логiнова, Г.Побєдоносцев); на рiзних заняттях у дитячому садку (Т.Кондратенко, В.Котирло, С.Ладивiр): з математики (О.Брєжнєва, К.Щербакова), слухання художнiх текстiв (Г.Кудрiна), працi (Г.Марочко) та інших; у процесі рішення пізнавальних завдань (Л.Венгер); у процесі екскурсій та вивчення сезонних явищ природи (Л.Буркова); у процесі організації елементарної пошукової діяльності (Л.Маневцева) та експериментування (М.Поддьяков); у вирішенні нестандартних, проблемних, випереджаючих, творчих завдань та інтелектуальних ігор (М.Поддьяков, Г.Сирота, С.Ян).

Причому, слiд зважати на те, що активнiсть дитини-дошкiльника ще не характеризується цiлеспрямованiстю пiзнання у окремiй галузi – дитину цiкавить усе, що її оточує, для неї характерна всеосяжна активнiсть у пiзнавальнiй дiяльностi, виняткова допитливiсть вiд “Що це таке?” до “Хочу все знати!” (М.Лiсiна, Г.Люблiнська, В.Юркевич) . Ця особливiсть значною мiрою вiдрiзняє пiзнавальнi iнтереси дошкiльника вiд вiдповiдних iнтересiв дiтей бiльш старшого вiку.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дільність вчителя й учнів у процесі дидактичної гри
Відомо, що навчання – це цілеспрямований процес взаємодії між учителем та учнями з метою їхнього розвитку, освіти й виховання. Дидактична сутність навчання полягає в тому, що воно відбувається у пост ...

Основні вимоги до оцінювання якості ключових процесів ВНЗ
Сформулюємо основні вимоги до оцінювання ключових процесів ВНЗ відповідно до формули (2). Оцінювання якості здійснюється за системою показників, які характеризують процеси (таблиця 2 або 3). Оцінюван ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educationua.net