Виявлення рівня пізнавальної активності старших дошкільників

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Виявлення рівня пізнавальної активності старших дошкільників

Сторінка 4

Спостереження за діяльністю дошкільників під час виконання завдання “Конструювання фортеці” дало змогу виявити такі особливості прояву дітьми пізнавальної активності:

діти мають уявлення про конструктивну діяльність з різними конструкторами. Загальний рівень розвитку конструктивних умінь та навичок можна охарактеризувати як середній. На нашу думку, це зумовлено тим, що набори конструкторів не поновлюються, їх кількості не вистачає для організації спільної конструктивної діяльності дошкільників і тому вихователь планує цей вид роботи на другу половину дня як самостійну ігрову діяльність дітей;

у переважній більшості випадків, отримавши завдання, дитина просто виконувала його, не намагаючись ставити запитання і отримувати будь-яку додаткову інформацію, не виявляючи ініціативу у спілкуванні. Із бесід з вихователями було з’ясовано, що таке ставлення дітей спричинено тим, що дорослі не втручаються у конструктивну діяльність дітей, не вживають заходів щодо її збагачення та розвитку;

виконання завдання дітьми показало їх захопленість конструюванням, але більшість споруд не відрізнялася оригінальністю ідей, багатством конструкторських знахідок. Як показують результати спостереження, хлопчики виконали це завдання краще, ніж дівчатка. Вихователі підтвердили, що такі результати мають місце, оскільки хлопчики частіше обирають конструктор для своєї ігрової діяльності.

Аналізуючи дитячі роботи (Завдання “Домалюй і розкажи”), визначали рангове місце малюнків по всій виборці дітей. За малюнки, якi зустрічалися один раз, дитина отримувала 3 бали (водоверть, метеорит, тир, тулуб, каска, ялинкова іграшка, браслет та інші); два-три рази - 2 бали (таця, бублик, персик, чашка, яма, вікно, очі, стіл та інші); чотири i більше разів – 1 бал (колесо, апельсин, мандарин, сонце, буква “О”, квітка, яблуко, годинник та інші).

По кожній дитячій роботі підраховувалася середня кількість набраних балів. Це дало змогу мати картину показників оригінальності по кожній окремій дитині та усій групі дітей. Кожна дитина в результаті обстеження займала своє рангове місце за оригінальність.

Враховуючи дані кожної дитини, було підраховано середній показник оригінальності в групі за формулою обрахунку середнього арифметичного, враховуючи бали, які набрала кожна дитина.

Аналіз дитячих робіт показав велику зацікавленість дітей завданням. Дошкільники, проявляючи ознаки допитливості, намагалися спочатку пригадати, а потім вигадати, де зустрічаються предмети, що містять в своєму складі коло, діти ініціативно спілкувалися з експериментатором, пригадуючи предмети круглої форми.

Малюнки, що траплялися один раз по всій виборці дітей, у переважній більшості супроводжувалися коментуванням дитиною своєї творчої знахідки.

Аналіз дитячих автопортретів дозволив виявити характер самооцінки дітей старшого дошкільного віку. Оцінювання автопортретів дошкільників відбувалося з урахуванням таких особливостей:

до завищеного рівня самооцінки було віднесено дітей, які зображують себе такими, якими вони хотіли б себе бачити (у казкових платтях принцес, капітаном на кораблі і таке інше);

до реального рівня самооцінки віднесено дітей, що зображують себе у їх реальному оточенні, передаючи деталі повсякденного одягу;

до заниженого рівня самооцінки віднесено дітей, які малюнком підкреслювали свої недоліки або не домальовували частини свого тіла (діти з яскраво намальованими довгими руками чи ногами, з відкритим ротом, діти з палками чи іншими предметами агресії та інше);

до низького рівня самооцінки було віднесено дітей, які малювали себе схематично, без бажання. Цей факт став предметом особливої уваги з боку дорослих (експериментатора, вихователів, батьків). З цими дітьми, їх батьками та вихователями груп проводилася індивідуальна робота, спрямована на виявлення та усунення недоліків у вихованні дошкільників як у сім’ї, так і в межах дошкільного закладу.

Особливу увагу було звернено на кольори малюнків, які яскраво свідчать про психічний стан дитини на даному етапі розвитку.

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Припинення діяльності Українського козацтва
Припинення діяльності Українського козацтва відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації. Реорганізація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради Українського козацтва, якщ ...

Використання дитячих музичних інструментів на уроці музики
Прикладом використання на уроках музичних інструментів може служити «Семеро козенят» з опери М. Коваля «Вовк і семеро козенят». Дитяча творчість починається з «обстеження» звукових можливостей інстру ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net