Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 10

Після вирішення творчих завдань такого типу, діти стали виявляти інтерес до оточуючого, спостерігаючи у повсякденному житті за явищами живої та неживої природи. У самостійній вільній діяльності дітей з’явились ігри типу “Що на що схоже?”, де вони, спостерігаючи за будинками, рослинами, комахами, повинні були здогадатися, на яку букву, цифру чи фігуру вони схожі (Катя М., Кнарік Х., Мишко І., Микита Р., Альона Ж., Ліля М., Андрій Н., Віта Р. та інші діти). Крім цього, потреба пізнання нового тепер ще й поєднувалась з інтересом до нової соціальної позиції (“Хочу стати школярем”) у зв’язку з майбутнім навчанням у школі. Це сприяло становленню у дітей мотивації пізнавальної діяльності (навчитися новому, пізнати більше, відповісти краще), визначенню динаміки їх досягнень та пізнавальної активності.

Логічним продовженням педагогічної взаємодії дитини і дорослого були завдання на активізацію творчості у пізнанні.

У творчому завданні “Хто який будинок збудував?” дітям пропонувалось пригадати, в яких казках персонажі жили у своїх будинках, які були ці будинки, з чого можна збудувати справжній дім, а з чого – казкові будинки.

Дошкільники отримували завдання: пригадати свого улюбленого казкового персонажа та намалювати йому дім (або спорудити з будівельного матеріалу). Виконуючи завдання на конструювання, діти почали усвідомлено обирати предмети і матеріали у відповідності з їх якостями, властивостями, призначенням для створення споруд. Дитячі будівлі різнилися функціональністю, міцністю, красою; діти демонстрували розуміння ролі матеріалу, з якого вони конструюють певні частини споруд, елементи індивідуального творчого стилю у застосуванні різноманітних архітектурних прикрас (колони, арки, решітки, скульптури).

Вирішуючи творчі завдання такого типу, усі дошкільники намагались виконувати завдання самостійно, але часто спостерігалось і об’єднання між собою по 2-3 особи (Сашко О. і Костя К.; Аліна М., Настя Л. і Женя Я.; Віталік Т. і Ваня Г. та інші діти), що свідчило про наявність як самостійності, так і уміння рахуватися з думкою іншого, домовлятися, виявляти спільні пізнавальні інтереси, обмінюватися пізнавальною інформацією.

Продовжуючи роботу з дітьми, ми показували як емоційну, так і пізнавальну цінність спільного вирішення творчих завдань, де кожен учасник вносив щось своє, оригінальне, яке робило результат таким, що відрізнявся від інших. Наприклад, творче завдання “Веселі загадки” об’єднувало дітей, його організація давала дошкільникам змогу зрозуміти, що навчатися разом, не ображаючи один одного, дуже цікаво і весело. Ці загадки викликали велику зацікавленість у дітей, емоційний підйом. Дошкільникам пропонувалося уважно прослухати загадку. Її особливість у тому, що дитина відповідаючи римою, назве неправильну відповідь, і лише подумавши, назвавши відповідь, що не римується з текстом, відгадає загадку. Дітям пропонувалися загадки різних авторів.

У роботі з дітьми постійно створювалися ситуації, що спонукали їх до активного застосування знань і умінь. Перед ними ставилися все більш складні завдання, які розвивали волю, підтримували бажання долати труднощі, доводити почату справу до кінця, націлювали на пошук нових творчих рішень (“Що ми робимо?”, “Мандри фотографа”, “Жив собі клоун”, “Як прокидається сонце”, “Добери потрібне слово” та інші).

Так, творче завдання “Добери потрібне слово” було спрямовано на розвиток словесної дитячої творчості, привчало дітей до “почуття слова”. Дошкільникам пропонувалося пригадати, як Незнайко вірші писав (у випадку, якщо діти були незнайомі з цим твором – ми попередньо читали його). Після цього разом з дітьми педагог читав вірш Спайка Міллігана “Рими”.

Виявивши “секрети” римування разом з дітьми, вихователь давав завдання: “Спробуйте дібрати рими до слів: чайник, ковдра, люстерко, крісло, портфель”. Коли дошкільники засвоювали прийом римування, як варіант ускладнення дітям пропонувався початок вірша, до якого вони повинні скласти кінець. Ось декілька варіантів: Ми на місяць полетіли; Зварили кашу із сокири; Запитали ми в папуги; Не схотіло сонце умиватись та інші.

Виконуючи це завдання, діти демонстрували дотепність, відчуття рими, ініціативу у вигадуванні пригод, оригінальність. Наприклад, Марк С. склав віршик про космос.

Підвищений інтерес дітей до космічної тематики викликав багато запитань: “Що є у космосі?” (Софіта Ч.), “Скільки днів треба летіти до місяця?” (Ваня Г.), “Чи є люди на Марсі?” (Микита Р.), “Чому сонце гаряче, хто його запалює?” (Вітя І.). Це спричинило застосування дорослими засобів пізнання: дитячих енциклопедій, занять з космічною тематикою, наочності.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сутність поняття особистісно-орієнтованого навчання і виховання дітей дошкільного віку
Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я. Розв’язання цього завдання передбачає психолог ...

Поняття «педагогічна технологія»
Розглянемо кожну групу тлумачення поняття "педагогічна технологія". Раціональний спосіб досягнення свідомо сформульованої освітньої (навчальної, виховної) мети. Педагогічна технологія визна ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net