Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 11

Останнім варіантом цього завдання була пропозиція до дітей скласти віршик на ту тему, яку вони оберуть самостійно: про маму, улюблену іграшку, про дитячий садочок, про свого товариша та інше. До словесної творчості педагог заохочував дошкільників колективним розгляданням сімейних фото, дидактичних картин про життя дітей у дитячому садку, листівок з домашніми тваринами. Так, Настя Л. склала віршик про свою кицьку.

Застосовані у роботі творчі завдання не тільки зближували дітей, але й допомагали їм виражати свої особистісні риси через ігровий персонаж. Дошкільники прагнули до самостійного визначення теми творчої діяльності, планували розвиток сюжету, за яким вона проходитиме. У своїх діях діти відображали як враження від реального життя, так і образи фантазії, що виникли під впливом казок, мультфільмів, власної уяви; почали передавати не тільки систему ігрових дій і взаємин, а й настрій, характери персонажів. У дошкільників явно розширився пізнавальний досвід, про що свідчили напрями їх захоплень: земля і космос, явища природи, різноманітні ігри, світ мистецтва, товаришування з однолітками, родинні стосунки.

Дошкільникам надавалась можливість самостійно застосовувати різноманітні матеріали для ігор та експериментування (як ті, що використовувалися дорослим у роботі з дітьми під час індивідуальних та під групових міні-занять, так і нові, з якими дошкільники ще не стикалися).

Сформоване уміння співпереживати, прислуховуватися один до одного допомогло виявити спiльнi пізнавальні інтереси дітей, враховуючи особливості кожної дитячої індивідуальності.

До роботи вихователя з формування пізнавальної активності дітей підключалися і батьки. Окрім надання дітям можливості задовольняти свої пізнавальні інтереси вдома (читання пізнавальної літератури, перегляд енциклопедій, малювання, опанування способами користування домашньою технікою та інше) батьки включалися у організацію пізнавального процесу в дитячому садку. Так, вони брали участь у окремих заняттях пізнавального циклу (“Навіщо потрібна вода на Землі?”, “Юні експериментатори”, “Кімнатні пригоди”). Залучення батьків дітей до участі у спільній пізнавальній діяльності збагачувало дошкільників знаннями про різноманітні професії, світ захоплень дорослих, цікаву спільну пізнавальну діяльність однолітків зі своїми батьками у сім’ї. Діти також засвоювали культуру поведінки та спілкування, стали виявляти інтерес до минулого своїх батьків.

Постійна підтримка, позитивна оцінка з боку дорослих проявів пізнавальної активності та самостійності дозволила покращити емоційний клімат у дитячому колективі, а також певною мірою впливати на їх самооцінку, статус кожної дитини у групі однолітків, пізнавальну сферу (особливо пам’ять, увагу та уяву). Це стало яскраво проявлятися під час занять дітей, їх ігор, інших видів діяльності. Як наслідок – підвищення пізнавальної активності дітей у різних видах діяльності, розширення кола пізнавальних інтересів, прояв дітьми самостійності, ініціативи, власної думки.

Для переводу кожної дитини на якісно новий рівень розвитку пізнавальної активності нами було застосовано творче завдання “Казка-гра”, за результатами якого експериментатором було зроблено відповідні висновки і планування подальшої роботи на третьому етапі. Розкриємо зміст та проаналізуємо виконання його дітьми експериментальних груп. Дітям пропонувалося прослухати казку (Л.Петрушевська “Заячий хвостик”). Під час читання робилися паузи і ставилися різноманітні запитання, які стимулювали дітей до творчого переосмислення змісту казки і вигадування варіантів продовження сюжету (Додаток). Під час проведення цього зрізу, спілкуючись одночасно з дитячими підгрупами, склад яких діти визначали самостійно, спостерігали особливості взаємодії кожної окремої дитини з іншими членами дитячої групи; слідкували за особливостями прояву пізнавальної активності дошкільників під час виконання завдання.

Показниками переведення на вищий рівень розвитку пізнавальної активності при виконанні цього завдання стали наступні особливості його виконання: більшість дошкільників (98%) виявили інтерес до завдання, слухали уважно, емоційно реагуючи на відповідні пригоди персонажів казки; окремі діти (24%) демонстрували дотепність, почуття гумору у відповідях на запитання дорослого і складанні варіантів розвитку подій; деякі діти (17%) виявили оригінальність при поясненні змісту сюжету і характерних рис персонажів казки; дошкільники включались у колективне обговорення почутого, давали оцінку окремим діям героїв казки; відповіді дітей мали характер самостійно зроблених умовиводів, здогадок, дошкільники виявляли ініціативу у формулюванні передбачень та гіпотез.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості фізичного виховання дітей з вадами слуху
Фізичне виховання дітей з порушеннями слуху — один з важливих напрямків корекційно-педагогічної роботи — знаходиться в тісному зв'язку з усіма іншими сторонами виховання і навчання. Правильно організ ...

Козацька педагогіка й сучасна освіта
„ Ми не лукавили з тобою. Ми просто йшли. У нас нема Зерна неправди за собою .” Т.Шевченко. Своєрідність сучасного розвитку України характеризується відродженням коренів нашої національної минувшини: ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net