Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 12

Таким чином, результати виконання дітьми експериментальних груп цього завдання демонструють позитивну динаміку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.

Перехід на третій етап експериментальної роботи було забезпечено результатами аналізу особливостей виконання дітьми творчих завдань протягом другого етапу, їх взаємодії у процесі спілкування один з одним та дорослим, а також даними зрізової ситуації, що представила більш чітку і повну картину пізнавальної активності кожної дитини.

Третій етап – широке впровадження пізнавального пошуку і реалізації творчих задумів.

Педагогічне середовище на даному етапі дослідження передбачало створення можливостей для розширення, поглиблення та варіативного застосування дітьми свого пізнавального досвіду.

Метою формування пізнавальної активності на цьому етапі стало створення відповідного педагогічного оточення для вирішення дітьми творчих завдань різних видів (зображувальних, музичних, словесних, логіко-математичних варіативного характеру, комбінованих).

Передбачуваний результат формування пізнавальної активності дітей полягав у: прояві бажання пізнавати нове, багато чому навчатися; прагнення вирішувати складні пізнавальні завдання у спілкуванні, грі, праці, навчальній та інших видах діяльності; активному оперуванні своїми знаннями, пізнавальними уміннями та навичками (уміння встановлювати різноманітні зв’язки, легко оперувати знаннями, робити структурно-функціональні, причинні, просторові та інші висновки; висувати передбачення про причини та результати явищ навколишнього життя, які спостерігалися дітьми; помічати протиріччя у судженнях; використовувати різні способи перевірки передбачень, досліди, евристичні розмірковування, робити маленькі відкриття; емоційності у пізнавальній діяльності, здатності до переживання, готовності прояву гуманного ставлення до оточуючих); самостійному застосуванні знань про навколишній світ у аналізі нових ситуацій (уміння відкривати у знайомих предметах і явищах нові незвичні сторони, доповнювати знання новими фактами, яскравими характеристиками); переході пізнавальної активності дитини на нову якість: цілеспрямованість, планомірність, сформованість інтелектуальних операцій, їх результативність, прагнення проникнути у сутність явищ; прийняття від дорослого або самостійне формулювання пізнавальних задач і використання для їх вирішення відомих способів (порівняння, синтез, аналіз, класифікація, вимірювання та інших), а також зрозуміле вираження у мовленні результату пізнання; потребі дитини у самоствердженні та визнанні своїх можливостей з боку дорослих; збагаченні пізнавального досвіду у межах позитивної гуманної взаємодії дошкільниками з навколишнім. Організація пізнання на даному етапі передбачала застосування широкого спектру засобів: розміщення обладнання за секторами, що дозволяло дітям об’єднуватися у підгрупи за спільними інтересами (у конструюванні, малюванні, аплікації, ручній праці, експериментуванні, театрально-ігровій діяльності); обов’язкова наявність матеріалів, що активізували пізнавальну діяльність: розвивальні ігри, технічні устрої та іграшки, моделі, предмети для дослідно-пошукової роботи (магніти, лупи, пружинки, терези та інші), великий вибір природного матеріалу для вивчення, експериментування, створення колекцій; застосування великої кількості “підручних” матеріалів (мотузки, дротики, коробочки, стрічки, колеса та інші); урахування пізнавальних інтересів хлопчиків та дівчаток: для хлопчиків пропонувались безпечні інструменти для роботи з деревом, деталі, елементи сучасної військової форми та предмети обмундирування, старовинного одягу козаків; для дівчаток – набори для рукоділля, предмети жіночого одягу, прикраси; знаходження у групі предметів, що спрямовували дошкільників до виявлення пізнавальної активності: листи-схеми, деталі устроїв, зламані іграшки, які потрібно полагодити, зашифровані записки та інші; добре ілюстрована книга як джерело пізнання посередництвом якої діти знаходили відповіді на цікаві та складні запитання про навколишнє життя, нові пізнавальні інтереси. Вона збуджувала прагнення дошкільників до оволодіння самостійним читанням.

Діяльність вихователя на третьому етапі мала на меті вивчення позитивних зрушень у розвитку пізнавальної активності дошкільників та визначення її перспектив через: стимулювання елементів творчості у пізнавальній діяльності (пропонування дітям різноманітних матеріалів, посібників для активізації самостійної пізнавальної діяльності дітей); педагогічну підтримку самостійності дітей; стимулювання активності, індивідуального стилю, самовираження у пізнавальній діяльності; здійснення педагогічної рефлексії. Діяльність батьків полягала у всебічній підтримці пізнавальної активності своїх дітей. Батькам пропонувалося надавати дітям можливість самостійно вирішувати завдання різних видів діяльності, застосовуючи широкий вибір іграшок, матеріалів, посібників для розширення знань про навколишнє, розвитку уяви, фантазії. Взаємодія педагогів дошкільного закладу та батьків породжувала розуміння необхідності становлення у дітей елементарного контролю, саморегуляції своїх дій, гуманних стосунків з навколишнім, розвиток у них почуття самоповаги і власної гідності.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Цікаве про педагогіку і навчання:

Історія розвитку встановлення навчально-виховних закладів
Починаючи з Стародавньої Спарти, де багато століть створювався культ здорового тіла, людей, які мали яскраво виражені відхилення від норми, просто знищували. Про це свідчать праці Аристотеля, Платона ...

Соціальні аспекти
Толерантність особливо важлива в сучасному світі, який характеризується глобалізацією економіки і зростаючою мобільністю, швидким розвитком комунікації, інтеграції та взаємозалежності, великомасштабн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net