Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 13

Діяльність дітей передбачала становлення елементів творчості у пізнанні через прояв оригінального стилю мислення у розв’язанні творчих завдань різних видів (зображувальних, музичних, словесних, логіко-математичних варіативного характеру, комбінованих) в самостійній діяльності.

Оцінка дорослим пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку на цьому етапі передбачала урахування: виявлення дітьми всеосяжного інтересу та допитливості до пізнавальної діяльності у будь-якій формі; використання дошкільниками у самостійній діяльності широкого спектру засобів пізнання; прояв дітьми ініціативи, кмітливості, самостійності у вирішенні завдань, а також ініціюванні пізнавальної діяльності; активне оперування своїми знаннями, пізнавальними уміннями та навичками; реалізація потреби у самоствердженні, самореалізації, визнанні своїх можливостей з боку дорослих та однолітків.

У своїй роботі з дітьми вихователь спирався на уже сформований протягом першого і другого етапів більш високий рівень самостійності пізнання кожної дитини. Було враховано і те, що дитина вже має досвід успішної пізнавальної діяльності. Це давало багатьом дошкільникам впевненості у собі, вони прагнули до нових позитивних результатів та досягнень. Зважалось і на те, що діти могли самостійно проаналізувати пізнавальну ситуацію, планувати її хід, досягати результат.

Так, під час спостережень на ранковій, денній і вечірній прогулянці діти ініціювали спостереження за явищами живої та неживої природи. Прояви пізнавальної активності дошкільників використовувались для збагачення знань дітей, активізації пізнавальних процесів з допомогою такого матеріалу, у сприйманні якого брала участь максимальна кількість аналізаторів. Накопичені знання і враження від спостережень дошкільники використовували протягом дня у різних видах діяльності: під час самостійних ігор, на заняттях, у процесі виконання трудових доручень, самостійної творчої діяльності. Творчі завдання, які пропонувалися, спонукали дітей до прояву пізнавальної активності під час їх вирішення.

Наприклад, підгрупа дітей (Катя М., Настя Л., Женя Я., Аліна М., Дмитро С., Віталік І.) ділилися між собою накопиченими під час прогулянок враженнями від хмаринок, а також демонстрували знання: які вони бувають, який у них “настрій” в залежності від погоди, як можна зобразити хмарки. Діти пригадували зроблені фотографії хмарок у різну погоду, порівнювали, фантазували, на що вони схожі. На запитання дорослого “Чи є дві однакові хмарки?” дошкільники відповідали, що зовсім схожих хмарок немає, але є такі, що передають одні й ті ж самі образи (дим, пір’я, голова, крокодил та інші). Для посилення вражень дітям пропонувалося прослухати вірші.

Аліна М. запропонувала намалювати хмаринки, схожі на… (те, що діти помітили чи вигадали). Малювання ми супроводжували музичною п’єсою К.Дебюссі “Хмари”.

Виконуючи це завдання, діти користувалися широким діапазоном засобів передачі образу: лініями, штрихами, кольором, фоном, які передавали не тільки образи уяви дошкільників, а й їх емоційне ставлення до того, що вони зображують. Діти виявляли допитливість, прагнення до більш глибокого пізнання явищ природи. Вони ставили запитання “Чому з хмар іде дощ?”, “Звідки він береться?”, “Чому хмарки бувають світлі і темні?”, “Чому хмари пливуть по небу?”. Це дало підстави для проведення занять із застосуванням елементарних дослідів, на яких дошкільники дізнавалися про обертання води у природі, її значення у житті усього живого, необхідність природозбережувальної діяльності людини.

Підвищений інтерес дошкільників до спостереження за явищами навколишнього середовища використовувався для організації самостійної художньої діяльності у другу половину дня. Причому, добирались такі творчі завдання, які максимально розкривали знання та уміння дошкільників у процесі створення нового.

Наприклад, педагог, скориставшись запитанням Маші С. “Як можна намалювати сонечко?”, запропонував дітям проблемну ситуацію: “Засумувало якось сонечко: “Неначе б то усі мене люблять, усі мені радіють, але хотілось би мені, щоб діти мій портрет намалювали. Але не просто портрет. Мене дітки часто малюють олівцями і пензлями. А от якщо б вони вигадали, як ще мене можна намалювати. Я ж буваю дуже різним. Цікаво, яким знають мене дітки?”. Захоплені, діти (Андрій С., Даша Д., Ліля М., Аліса С., Сергій Т.-А.) почали висловлювати думки: крейдою на асфальті, гуашшю, маркером, пластиліном.

Для того щоб діти самостійно спланували свою діяльність, їм пропонувалося пригадати, яке буває сонечко з допомогою віршів (Додаток З). Аналізуючи художнє слово, педагог підводив дітей до того, якими зображувальними засобами можна намалювати сонце: чим можна намалювати, у якій техніці, які використати кольори. Далі дошкільники виконували завдання самостійно.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Цікаве про педагогіку і навчання:

Розвиток інтересів у глухих дітей
На мою думку справжній педагог повинен вміти викликати, виявити в дітей цікавість, до тих чи інших предметів. Спостереження вихователів, сурдопедагогів показують, що глухі діти 3 – 4 років, які прихо ...

Стратегія зовнішньої соціально-педагогічної діяльності загальноосвітнього навчального закладу
1. Діагностування учнями, вихователями, класними керівниками під керівництвом заступника директора з виховної роботи та соціального педагога культурного рівня мікрорайону з виділенням таких аспектів ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net