Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 14

Результати виконання дітьми завдання показали стійкий інтерес (90%) до зображувальної діяльності, сформованість певних емоційно-естетичних смаків, почуття краси, орієнтації на прояв естетичного у малюнках. Діти демонстрували у малюнку розуміння образу, передавали міміку персонажів, користувалися кольором як засобом передачі настрою, стану і власного відношення до того, що зображено. Роботи дітей мали композиційну завершеність, показували обізнаність дітей з питань значення сонячної енергії для усього живого на Землі.

Працюючи з дітьми експериментальних груп на третьому етапі, педагог постійно стимулював наявний пізнавальний досвід дошкільників. Надання дітям можливості вільно користуватися матеріалами, що активізують їх пізнавальну діяльність, створювало простір для організації пізнання нових властивостей предметів. Так, зважаючи на захопленість старших дошкільників грою на дитячих музичних інструментах і пропозицію Ані Н. та Жені Є. підготувати концерт для малюків, дорослий запропонував включити у нього виступ оркестру.

Дошкільникам пропонували різноманітні предмети, якими можна “шуміти”: брязкальця, тертушки, кубики, коробки з горохом, дзвоники та інші, а також дитячі музичні інструменти: металофони, трикутники, маракаси, румби, бубони, дудки та інші. Діти отримували завдання спочатку прослухати твір, який пропонує дорослий, а потім вигадати “партитури” звучання для кожного інструменту. Після цього діти грають у оркестрі те, що вигадали.

Подібні завдання розвивали у дошкільників стійкий інтерес не тільки до конкретних музичних творів, а й до музичного мистецтва взагалі. Музично-слуховий досвід дітей збагачувався творами різних жанрів (класика, народна та сучасна музика). Дошкільники набували уміння різними способами виконувати один і той самий музичний твір, оцінювати звучання, порівнювати, обирати кращий варіант; висловлюватися про твір, передаючи власне ставлення до того, що звучить. У них з’явилися оцінки і судження з явно вираженим образним, розгорнутим і доказовим характером, з виявленням особистісного ставлення до конкретного музичного твору.

Крім того, гра у дитячому оркестрі потребувала сформованості навичок спілкування: доброзичливості, чуйності, уміння співпереживати, допомагати тому, кому важко, уміти навчити іншого тому, що умієш сам. Дошкільники самостійно розподіляли музичні партії між собою, пояснюючи, чому у однієї дитини вона звучить краще. Також діти проявили уміння дотримуватись дисципліни, елементарну відповідальність кожного за спільний результат діяльності. На спеціально організованих заняттях було застосовано особливі творчі завдання, в яких посилювалася тенденція до виявлення дітьми пізнавальної активності, самостійності, творчості. На третьому етапі дослідження діти показали інтерес до розв’язання більш складних завдань. Це показувало необхідність органічного включення їх у різні види занять (математики, розвитку рідної мови, читання, ознайомлення з оточуючим та інших), які пов’язані з пізнанням навколишнього. У цих завданнях, спираючись на інтерес дітей, особливості їх розвитку, педагог давав більш широку пізнавальну інформацію, що поглиблювало знання дітей з того питання, яке їх цікавило.

На одному із занять з малювання дошкільникам було запропоновано виконати творче завдання “Друзі-художники”. Після читання вірша (Додаток З) і малювання на дошці за його текстом образів, що побачили герої, дошкільникам пропонувалося об’єднатися у пари і виконати подібне завдання.

Наслідком роботи у парах стали малюнки, у яких по черзі кожен з дітей вносив власні елементи. Як правило, дитячі роботи (Артем Л., Аня П., Василиса Д., Віта Р., Оля К., Наташа Ч. та інші діти) передавали певні образи: метелик, квітка, архітектурні споруди, казкові феї та інші. У окремих дошкільників (Катя М., Віра К., Сашко О., Микита Р., Мар’яна П., Катя П. та інші) малюнки відображали нескладні сюжети: стосунки між дітьми, пейзажні композиції, фрагменти казок.

На занятті з навчання грамоти дошкільникам розповідали про пригоди дівчинки Таффі з казки Р.Кіпплінга “Як було написано перший лист”. Після читання казки дітям пропонувалося творче завдання “Напиши і ти листа”, в якому треба було з допомогою вигаданих дітьми простих символічних образів (Додаток З) намалювати:

прохання Таффі до мами дати чужинцю багор; дорогу, яка приведе незнайомця до оселі дівчинки;

листи різноманітного змісту. Наприклад, “Я дуже радий, що у мене багато друзів”, або “Як ми з мамою і татком до зоопарку ходили” та інші.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Цікаве про педагогіку і навчання:

Стратегія розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності
1. Створення творчої групи для розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції загальноосвітнього навчального закладу, до складу якої можуть увійти члени дирекції школи, соціальний педагог, ...

Робота з педагогічними кадрами в період атестації
Атестація педагогічних кадрів — одне із важливих питань методичної роботи в закладі або установі освіти. Освітній заклад або установа забезпечує погреби га права громадян на розвиток, виховання дитин ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net