Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 15

Виконуючи це завдання, дошкільники демонстрували уміння передавати нескладні сюжети за допомогою набору символів. Самостійно вигадані листи окремих дітей (Костя К., Вітя І., Віталік Т.) мали вигляд карти-плану, на якому, ідучи за напрямом стрілок, було зрозуміло, в якій послідовності треба рухатись. Дошкільники широко користувались як сформованими у них графічними образами, так і вигаданими самостійно. Деякі діти (Настя Л., Оля К., Сашко О., Ваня Г., Ригіна Г. та інші діти) до графічного зображення символів додавали кольорове забарвлення, передаючи тим самим настрій, риси характеру зображених персонажів. Це завдання дало сплеск у виникненні самостійних ігор дітей у подорожі по Землі, у космос, по казках, мультфільмах: діти стали вигадувати, як виглядатимуть чужинці з інших планет, імітували їх життя, фантазували, вигадуючи пригоди.

Особливого значення на третьому етапі формуючого експерименту набувала вільна самостійна діяльність дітей (під час прогулянок, у другу половину дня, у іграх між заняттями). Саме вільна форма спілкування, не регламентована межами навчальної діяльності, знаходила відгук у дітей, які поводили себе більш розкуто, безпосередньо, вільно висловлювали свої думки. Дошкільники самостійно у іграх вигадували різноманітні завдання, схожі за своїм змістом на творчі (“Малюємо музику”, “Абракадабра”, “Сонне царство”, “Сліди” та інші).

Так, зібравшись підгрупою (Христина Ж., Владік М., Іра Г., Віта Л., Софіта Ч., Юля М.), діти слухали грамплатівки. Іра Г. запропонувала малювати музику, що звучить. Для підвищення активності дітей дорослий пропонував дошкільникам малювати під музику із закритими очима. Після прослухування твору дитина обирала, які кольори стануть їй у нагоді під час малювання, заплющувала очі і малювала слухаючи музичний твір повторно.

При виконанні цього завдання у дошкільників закріплювалось уміння прислухатися до кожної фрази музичного твору, відчувати зв’язок між ними, зміну настрою, динаміку музичного образу. Діти навчились добирати різноманітні зображувальні засоби передачі образу, його втілення у лініях, мазках, кольорових плямах. Розумна ненав’язлива підтримка дорослим ініціативи дітей, спрямовувала їх пізнавальну активність у новий бік, зацікавлюючи своїм змістом і перспективою колективного експериментування.

Широке впровадження творчого пошуку дітей призвело до розширення тематики їхніх ігор: “Подорож в пустелю”, “Космос”, “Кіт у печері”, “Там, на незвіданих доріжках”.

Так, у грі “Там, на незвіданих доріжках”, цитуючи уривок з поеми О.Пушкіна “Руслан і Людмила”, діти уявляли, як виглядатимуть сліди Баби-Яги, Водяника, Кощія, Лісовика та інших персонажів, як вони поводять себе, чи товаришують один з одним. Діти вигадували звірів, які можуть ходити під цим чарівним дубом. Гра поступово переходила у зображувальну діяльність, де діти малювали звірів, їх сліди та вигадували, як вони називаються.

Спостерігаючи за дітьми, вихователі вказували на розширення кола пізнавальних захоплень дошкільників, підвищення їх самостійності; збагачення пізнавальної орієнтації новими знаннями та враженнями; діти стали користуватися різними засобами, в результаті чого відкривали для себе нові знання. Збагачення дитячого середовища новими невідомими для дошкільників предметами посилювало здібність дітей до здогадок, передбачень, ідей. Самостійний аналіз пізнавальних ситуацій старшими дошкільниками (Богдан Є., Костя К., Стас П., Ігор Т., Оля К., Тарас А., Артем Ж., Каріна К., Максим К., Поля В., Саша К., Мишко Б., Ригіна Г., Кирил Х., Даша Г., Віта Л., Ваня Г., Олена К. та інші діти) сприяв їх прагненню до подальшого проведення дослідів з об’єктами, вирішення нестандартних, творчих завдань.

На цьому етапі до організації пізнавальної діяльності дітей залучалися їх батьки. Зокрема, проводились спільні пізнавальні вечори (“Країна Чому-ляндія”, “Змагання-пізнання”, “Що? Де? Коли?”), на яких у формі змагання дошкільникам та батькам пропонувалися різноманітні творчі завдання.

У результаті широкого впровадження пізнавального пошуку і реалізації творчих задумів у дітей закріплювалися позитивні тенденції пізнавальної активності: збагатилась пізнавальна орієнтація старших дошкільників; діти виявляли стійкий інтерес до пізнавальної діяльності як з дорослими, так і з однолітками; уміння дітей самостійно ініціювати та організовувати пізнавальну діяльність сприяло їх об’єднанню за інтересами і спільному прояву допитливості; одержання задоволення від спілкування з оточуючими у пізнавальній діяльності сприяло виникненню у дошкільників оригінальних ідей, нестандартних підходів до розв’язання різноманітних завдань.

Страницы: 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Цікаве про педагогіку і навчання:

Тісна взаємозалежність фізичного і психічного розвитку дітей у перші три роки життя
В результаті виховання і навчання відбувається швидкий фізичний і психічний розвиток. Своєчасно розпочате правильне виховання в період раннього дитинства забезпечує дитині бадьорий стан, її повноцінн ...

Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотивапійній основі
Виходячи із здійсненого теоретичного аналізу і результатів констатуючого експерименту, основним завданням формуючого експерименту є розробка такого організаційно-методичного змісту предмету "Фіз ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net