Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

9,7% дітей № 1 і 25% дітей № 2 у своїх малюнках просто “перетворювали” геометричні фігури на знайомі предмети, не намагаючись об’єднати їх у певний сюжет.

При виконанні дошкільниками цих трьох завдань виявилось значне розширення пізнавальної орієнтації вихованців усіх груп, збагачення знань про оточуюче довкілля, набуття досвіду застосування у своїй діяльності різних матеріалів. Діти частіше проявляли допитливість, позитивні пізнавальні емоції, бажання спілкуватися з дорослими та однолітками. Однак, слід вказати на те, що більш чітко названі якості проявлялися у старших дошкільників експериментальних груп.

Діти, з якими у процесі формувального етапу експерименту застосовувалися творчі завдання, проявляли допитливість, схильність до нових завдань та оригінальні погляди на явища, часто ініціювали організацію пізнавальної діяльності підгрупами, намагалися відшукувати і пропонувати декілька варіантів вирішення пізнавальних проблем, їх запитання були спрямовані не тільки на предмет і явище, але й на причину, наслідки, принципи функціонування та інше; дошкільники творчо застосовували набутий ними досвід при вирішенні різноманітних завдань, відходили від шаблонів, штампів.

Результати виконання дітьми завдань 1-3 на контрольному етапі експерименту та їх порівняльний аналіз з даними констатувального етапу представлено в таблицях 2.2 та 2.3.

Таким чином, проведений аналіз показує можливість і доцільність визначених умов формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань.

Проведений експеримент також показав, що пізнавальна активність як складне і багатогранне явище потребує створення відповідних умов та врахування низки чинників, які впливають на її становлення і розвиток: особливості пізнавальної діяльності дитини (уміння уважно слухати, розуміти навчальний матеріал, запам’ятовувати його, встановлювати звязки з попередніми знаннями; застосовувати набуті знання, уміння й навички у своїй практичній діяльності), особливості спілкування дитини з дорослими та однолітками і статусні позиції старших дошкільників у межах цих соціальних утворень; характер самооцінки дітей; особливості організації пізнання дітей старшого дошкільного віку під час занять та у повсякденному житті.

Таблиця 2.2 Рівні пізнавальної активності дітей групи № 1 на констатуючому і контрольному етапах експерименту

Цікаве про педагогіку і навчання:

Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів визначені у нормативних документах – ЗЄР та програмі (пос). Разом з цим мета і зміст формування мовленнєвої компетенції були проаналізовані у пра ...

Принцип доступності дидактичної гри
Добираючи дидактичну гру, особливо важливо визначити, чи відповідає її зміст когнітивним і пізнавальним можливостям учнів початкової школи, рівню їхньої навченості. Окрім того, зміст дидактичної гри ...