Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 19

наприкінці дошкільного віку спостерігається присутність ознак самостійності, певної саморегуляції та самоконтролю пізнавальної діяльності дитини, що виявляється у самостійній постановці мети, знаходженні способу, контролю за процесом діяльності, самостійній оцінці результатів. Дитина все частіше перестає в усьому наслідувати дорослого, а іноді, у певних межах дозволеного, відходить від його вимог. З боку дитини можна спостерігати прояви iнiцiативи, окремих вольових зусиль, спрямованих на виконання завдань або регуляцію власної поведінки;

у процесі пізнання дитина виступає як повноцінна особистість, що здатна до визначення власної активності, до творчості у діяльності, реалізації власної волі, інтересів та потреб;

у дошкільному вiцi розвиток психічних процесів стає підґрунтям майбутнього шкільного навчання;

ефективним чинником формування пізнавальної активності є створення умов для виявлення дитини як суб’єкта власної діяльності та взаємодії з дорослими та однолітками;

після 4–5 років пізнавальна активність набуває вигляд iнiцiативної перетворюючої активності. Набуті у процесі життя дитини знання та практичний досвід дають змогу усвідомити власні можливості, а це, у свою чергу, породжує нові бажання, спонукає до iнiцiативних, а потім i творчих дій;

усі вказані особливості пізнавальної активності у дошкільному вiцi перебувають на рiвнi становлення i в подальшому стають міцним підґрунтям для розвитку пізнання у процесі майбутньої життєдіяльності.

У процесі аналізу наукової літератури визначено наступні критерії пізнавальної активності дітей дошкільного віку: пізнавальна орієнтація, ініціатива, інтерес, самостійність та оригінальність.

Виходячи з визначених особливостей, критеріїв пізнавальної активності дітей дошкільного віку можемо визначити її як таку, що формується і розвивається на базі пізнавальної потреби у різних видах діяльності, забезпечує формування цілісного уявлення про оточуючий світ і характеризується наявною пізнавальною орієнтацією, ініціативою, інтересом, самостійністю та оригінальністю.

Спостерігається недостатня розробленість проблеми творчих завдань як засобу становлення пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Потребує уточнення визначення сутності пізнавальної активності стосовно дітей дошкільного віку, виділення особливостей становлення цієї риси особистості в дошкільному віці, а також з’ясування можливостей творчих завдань у процесі формування пізнавальної активності дошкільників.

Установлено, що творчі завдання – це завдання, що передбачають наявність суперечностей та утруднень, які в свою чергу посилюють пізнавальні інтереси, викликають дослідницькі пізнавальні дії, самостійний варіативний пошук способів досягнення результату, стимулюють відкриття нового, пожвавлюючи пізнавальні процеси, посилюючи пізнавальні інтереси, пізнавальну активність.

Визначено види цих завдань для дітей дошкільного віку: зображувальні, музичні, словесні, логіко-математичні варіативного характеру, комбіновані.

З’ясовано, що формування пізнавальної активності дітей дошкільноговіку при вирішенні творчих завдань – це процес і результат педагогічних та стихійних впливів на особистість, що сприяють організації активного діяння, переживання, досягнення, творчого відкриття нового, самовираження.

Встановлено, що у сучасних дошкільних навчальних закладах робота з формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку ґрунтується на вимогах існуючих програм виховання та навчання дітей дошкільного віку. Результати спостережень, анкетувань працівників дошкільних навчальних закладів показують, що у вихователів існує потреба у набутті теоретичних знань і практичних умінь з питань формування пізнавальної активності дошкільників.

Для з’ясування рівня сформованості пізнавальної активності старших дошкільників було проведено констатуючий етап експерименту. Обстеження дітей старшого дошкільного віку проводилось за визначеними критеріями пізнавальної активності (пізнавальна орієнтація, ініціатива, інтерес, самостійність, оригінальність) та їх показниками, які дозволили визначити рівні її сформованості у дітей (низький, занижений, реальний, завищений). При цьому встановлено, що більшості старших дошкільників в умовах традиційного навчання властиві низький та занижений рівні. Ці діти характеризуються нестійким інтересом до пізнавальної діяльності, відсутністю або недостатньою сформованістю пізнавальної орієнтації, самостійності, допитливості, неадекватною самооцінкою, вузьким колом позитивних пізнавальних емоцій.

Страницы: 14 15 16 17 18 19 20

Цікаве про педагогіку і навчання:

Проектування перспективи розвитку освіти відповідно до фаху студента
У контексті нової парадигми "освіти протягом життя", яка передбачає розвиток людини впродовж усього життя як робітника, громадянина, індивідуальності, її неперервну освіту, що супроводжує л ...

Історія формування системи вищої освіти в Індії
До 1976 сфера освіти знаходилася у веденні штатів, тоді як центральний уряд координував і визначав стандарти спеціальної і вищої освіти. У 1976 році у відповідності поправкою Конституції, уряди розді ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net