Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 2

мікросередовище, насичене інформацією, позитивними пізнавальними емоціями, що захоплювало дитину, формувало у неї стійкий інтерес до пізнавальної взаємодії з дорослим;

творчі завдання на розвиток різних сторін особистості, вплив на дитячу самостійність.

Діяльність дорослих (вихователя) на першому етапі полягала в організації матеріально-ігрового середовища, спрямованого на перспективне зростання пізнавальної активності дітей, застосуванні індивідуальної форми взаємодії з кожною дитиною, стимулюванні активного пошуку способів вирішення творчих завдань дітьми, що давало дитині можливість переходу до вищих рівнів пізнавальної активності через:

стимулювання розвитку пізнавальної сфери та інтересів дітей на стадії допитливості;

розвиток адекватної самооцінки у дітей;

встановлення міжособистісного контакту з кожним дошкільником у пізнавальній діяльності;

здійснення педагогічної рефлексії.

Для підвищення активності батьків дітей були проведені індивідуальні бесіди, консультації з питань особливостей пізнавальної діяльності, дитячої творчості, пропонувались комплекси розвивальних ігор для проведення в сім’ї (Додаток ).

Діяльність дітей полягала у вирішенні творчих завдань індивідуального характеру, згідно з їх власними пізнавальними інтересами. Це дозволяло вирішити наступні завдання: розвиток допитливості, умінь і навичок пізнавальної діяльності дошкільників; зближення дітей з експериментатором; накопичення знань, умінь і навичок індивідуального вирішення творчих завдань; підвищення самостійності і самооцінки дошкільників.

Оцінка дорослим пізнавальної активності дошкільників відбувалась з урахуванням: інтересу до пізнання навколишнього (бажання пізнавати нове під керівництвом дорослого; оволодіння необхідним мінімумом знань, передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні); виявлення позитивних пізнавальних емоцій (радості, подиву, задоволення та інших); набуття самостійних способів дій при вирішенні різноманітних завдань; опанування способами здійснення адекватної самооцінки.

Експериментальна робота на першому етапі здійснювалась індивідуально з кожною дитиною. В усі основні види діяльності дітей включалися творчі завдання, спрямовані на розвиток пізнавальної сфери та формування досвіду творчої діяльності згідно з дитячими пізнавальними інтересами, особливостями пізнавальної сфери дошкільників, виявленими в констатуючому етапі експерименту. Враховувалось те, що більшість дітей має обмежений запас знань, умінь і навичок у пізнавальній діяльності, необхідний мінімум яких передбачено у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні.

З кожною дитиною проводилися нетривалі за часом (до 7-14 хвилин) індивідуальні міні-заняття, які надавали можливість дитині самоствердитися, проявити активність, ініціативу незалежно від інших однолітків, а дорослому – стимулювати пізнавальну діяльність вихованця.

У роботі з дітьми, які виявили ознаки творчого та конструктивно-виконавчого рівня розвитку пізнавальної активності, застосовувались творчі завдання на збагачення індивідуального досвіду роботи з різними матеріалами.

Наводимо приклад творчого завдання “Чарівна нитка”.

Дошкільникам демонструють прийом ниткопису: нитка довільної довжини тримається за один кінчик і повністю фарбується акварельною фарбою з допомогою пензля. Після цього нитку охайно виймають. За власним бажанням пофарбовану нитку викладають на одній із сторін аркуша паперу, що складено навпіл, залишаючи кінчик нитки зовні. Після цього аркуш паперу складають, щільно притримуючи долонею обидві його половини і нитку поміж ними. Повільним рухом починають витягувати нитку. Після того, як нитка повністю вийшла, аркуш розгортають.

Розглядаючи разом з дітьми зображення, які вивела “чарівна нитка”, пропонують вигадати, на що вони схожі, домалювати окремі деталі і самостійно створити власні зображення використовуючи такий спосіб малювання. Наслідком такої роботи стало розширення пізнавальної орієнтації старших дошкільників: діти збагачувались прийомами досягнення виразності образу через передання схожості у формі, пропорціях, характерних позах, істотних деталях. Особлива увага зверталась на колір як засіб передачі настрою, стану, власного ставлення дитини до того, що вона зображує.

У творчому завданні “Як почуєш голоси” дітям пропонують прослухати знайомі голоси домашніх тварин, птахів, комах, і, складаючи їх у певну послідовність, вигадати розповідь. Почувши незнайомий “голос”, діти вигадують, який це звір, який він та які у нього пригоди.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Характеристика основних ознак культури мовлення
Поняття “культура мовлення” (синонім “мовленнєва культура”), засіб Б.Н. Головіним, - це “вчення про сукупність та систему комунікативних якостей мовлення”. Культура мовлення проявляється в таких його ...

Готовність до інноваційної діяльності як важлива професійна якість педагога
Педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжують проблеми, пов'язані з необхідністю поєднання інноваційних програм з державними програмами виховання і навчання, співіснування різних ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net