Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 5

У результаті виконання дітьми творчих завдань на першому етапі було визначено коло дитячих уподобань, особливості їх працездатності, розширено досвід роботи дошкільників з різними матеріалами, здійснено вплив на пізнавальну діяльність (уміння слухати і чути, виконувати завдання дорослого, робити самостійні висновки); розширилося коло дитячих інтересів на стадії допитливості; здійснено вплив на самооцінку дітей (зокрема її адекватність) з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Дошкільники мали змогу зблизитися з експериментатором, збагатити власну пізнавальну орієнтацію (набути різноманітні знання про навколишні предмети, явища природи, інших людей та самого себе; засвоїти прийоми обстеження предметів, матеріалів; зрозуміти окремі причинно-наслідкові зв’язки), навчитися працювати самостійно, виявляти ініціативу, незалежно від думки інших дітей.

У кінці роботи на першому етапі було створено зрізову ситуацію “Подорож навколо світу”, що покликана дати більш чітку та повну картину пізнавальної активності дошкільників.

Мета: перевірка ефективності роботи на першому етапі з формування пізнавальної активності старших дошкільників.

Творче завдання пропонувалося кожній дитині індивідуально. Прослухавши певну послідовність записаних на магнітофонну плівку звуків природи (голоси тварин і птахів, звуки лісу, струмку, шум моря), діти отримували завдання скласти розповідь про пригоди Пізнайки навколо світу.

Показниками переведення дитини на вищий рівень розвитку пізнавальної активності в цьому завданні стали такі особливості виконання завдання:

майже всі діти (98,2%) виявили інтерес до звуків, які вони прослухали. Знайомі “голоси” тварин, птахів, звуки транспорту більшість з них впізнавали одразу, називаючи, що це звучить. Дошкільники демонстрували знання про різноманітність представників фауни, їх спосіб життя і пристосування до середовища, в якому вони проживають; гуманне ставлення до живого; уявлення про екологічні системи;

пропозиція скласти розповідь про пригоди Пізнайка у більшості випадків (97,2%) зустрічала позитивний відгук. Але переважна більшість дітей (33,5%) просто перераховувала персонажів, чиї голоси почула. Таким чином більшість складених розповідей носила констатуючий характер (Каріна Б., Костя К., Альоша П., Артем Л., Дмитро С., Поля В. та інші);

переважна більшість дітей (67%) не могла виконати завдання самостійно, потребувала стимулюючої допомоги з боку дорослого (Оля К., Ксюша Ч., Денис С., Каріна К., Аліна М. та інші);

лише окремі розповіді дітей (Катя М., Сашко О.) відзначилися оригінальністю ідей, творчими знахідками (8,9%). Ці діти навіть відходили від заданої послідовності звуків, вигадуючи цікаві пригоди та застосовуючи свій пізнавальний досвід (розмаїття рослинного та тваринного світу, уявлення про систему їх потреб, зовнішніх проявах стану, особливості догляду за ними).

Таким чином, у процесі виконання дітьми цього завдання ми мали змогу прослідкувати позитивне зростання пізнавальної активності, визначити перспективи подальшої експериментальної роботи.

Перехід на другий етап забезпечили результати аналізу виконання дітьми різних видів творчих завдань та зрізової ситуації, що дала можливість конкретизувати дані про стан пізнавальної активності кожного дошкільника.

Другий етап – вирішення творчих завдань в умовах взаємодії дитини з дорослим та групою однолітків.

На підставі динаміки розвитку пізнавальної активності дітей на першому етапі стало можливим забезпечення дошкільників засобами (предмети, посібники, символічні засоби, іграшки, технічні засоби навчання; відповідне мікросередовище) та способами (інверсія, збільшення або зменшення об’єкта, прискорення чи уповільнення рухів, аналогія, комбінування, заміна та інші) вирішення творчих завдань у різних видах діяльності. Особливу увагу приділяли стимулюванню проявів пізнавальної активності кожної дитини в умовах підгрупи (4-7 осіб). Дітей об’єднували у підгрупи залежно від пізнавальної активності, особливостей пізнавальної діяльності, самооцінки, статусу в групі однолітків, тому кожна окрема дитина могла бути у різних підгрупах. На другому етапі формувального експерименту окремим завданням було допомогти кожній дитині зайняти сприятливу для розвитку її пізнавальної активності позицію у колективі однолітків (знайти друзів, об’єднати дітей на підставі спільності пізнавальних та ігрових інтересів або схильності до відповідної діяльності: малювання, ручна праця, конструювання, читання та інших). У зв’язку з цим організовувалось педагогічне середовище (предметно-ігрове, матеріальне, комунікативне), що перш за все передбачало створення позитивного мікроклімату у групах дошкільників, з якими працював експериментатор.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Прийоми і методи у навчанні нормативно - виразного читання тексту вголос
При роботі над текстом необхідно домогтися нормативно - виразного читання. Нам видається вдалою розроблена методика навчання такого читання Л.М. Урубковой. Вона запропонувала певну послідовність у на ...

Модель системи якості ВНЗ на основі процесного підходу
За оцінками багатьох експертів у галузі вищої освіти вже найближчим часом сучасні технології управління, що базуються на принципах загального управління якістю (TQM), міжнародних стандартах ISO 9000, ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net