Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Педагогіка » Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників » Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань

Сторінка 8

Запропоновані творчі завдання, з одного боку, допомагали постійно тримати у полі зору показники розвитку пізнавальної діяльності дошкільників, психічних пізнавальних процесів, а, з іншого, – вправляти дітей у вирішенні творчих завдань колективного характеру. Постійна увага з боку педагога як до всього колективу в цілому, так і до кожної окремої дитини створювала комфортні умови для прояву індивідуального стилю, вираження дитиною власної думки, генерування оригінальних ідей.

З окремими дітьми в умовах підгрупи, виходячи з результатів першого етапу, було продовжено роботу з розвитку пізнавальної діяльності. Педагогом застосовувались різноманітні завдання, які вимагали від дітей порівняння об’єктів за декількома ознаками, пошуку помилок, запам’ятовування, використання загального правила або дій за відповідними умовами.

Протягом експериментальної роботи широко застосовувалися ігри з арифметичними паличками (Катя Т., Ахмед С., Каріна Б., Євгенія Є., Костя К., Денис С., Оля К., Василиса Д., Наташа В., Альона Ж.). Наприклад, одна з них мала на меті викладання візерунку по пам’яті. Поступово кількість паличок у візерунку збільшувалася.

Під час проведення таких ігор ми постійно акцентували увагу на тому, що кожна дитина повинна виконувати завдання самостійно, не відволікаючись, що сприяло розвитку прагнення дітей до активного пізнання, розмірковування, розвитку розумових і творчих здібностей. З накопиченням у дітей умінь запам’ятовувати, вони почали уважно і вдумливо спостерігати за оточуючим, застосовуючи в подальшому накопичену інформацію про навколишнє (світ природи, людей, діяльність, взаємини) у творчій діяльності (комбінуючи, заміняючи частини, гіперболізуючи). Здійснення колективного аналізу виконання дітьми завдань давало можливість формувати у дошкільників уміння бачити як позитивне, так і вказувати на недоліки у власній роботі та роботах однолітків, що сприяло формуванню у вихованців адекватної самооцінки та почуття гуманного ставлення до інших людей.

Робота з дошкільниками на цьому етапі передбачала і розвиток перспективи логічного мислення в умовах підгрупи (Ахмед С., Костя К., Статс П., Альона Ж., Настя Г., Вітя І., Аліса С.).

Так, у завданні “Круть-верть”, дітям пропонувалися спеціальні картки з символами, геометричними фігурами. Розглянувши їх, дитина повинна була самостійно визначити закономірність розташування у просторі, обертання, напрямі та інше. Такі завдання формували у дітей уявлення про послідовність виконання ігрових, практичних дій з орієнтацією на символ, допомагали винайти логічний зв’язок між послідовними етапами будь-якої дії. З боку педагога окремим дітям надавалась певна допомога. Так, дорослий застосовував прийом підкресленої довіри, впевненості у самостійному і успішному виконанні завдання дітьми. Іноді, використовуючи прийом короткочасного зняття опіки, дорослий накреслював разом з дітьми, що треба зробити, і відходив, удаючи зайнятість іншими справами.

Окрім логічного мислення ці завдання розвивали дитячу увагу, уміння орієнтуватися у просторі. Ускладненням завдання була робота з простими кресленнями, за якими дитині необхідно було збудувати споруду. Дошкільники набували уміння на око сприймати і розуміти послідовність дій, їх етапність, результативність; здійснювати дії у відповідності зі сприйнятою послідовністю, пояснюючи її, а також визначати етапність виконання дій різноманітного змісту.

З набуттям дошкільниками певного досвіду, для розвитку уміння логічно мислити, дітям пропонувались завдання на складання розповіді за певною послідовністю картинок на різні теми: “Як Сонце з Місяцем зустрічалось”, “Як коровай до нас на стіл потрапив”, “Звідки до нас прийшла книга” (це завдання викликало труднощі у більшості дошкільників під час проведення констатуючого обстеження). Причому, це завдання мало на меті не тільки розвиток мислення, а й мовлення, уваги, уяви, уміння об’єднувати події у певну послідовність, створюючи захоплюючий і цікавий сюжет.

Окрема група завдань була спрямована на розвиток уваги, оскільки уміння уважно спостерігати за тим, що відбувається, запам’ятовувати інформацію і потім відтворювати її, за потребою змінювати, відіграє важливе значення у становленні більш високих рівнів пізнавальної активності дитини з елементами творчості. Ці завдання різнилися від подібних, які застосовувалися на першому етапі роботи тим, що потребували від дітей уміння уважно слухати, виконувати завдання самостійно, оцінювати власну відповідь і відповідь товариша.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Цікаве про педагогіку і навчання:

Складання перспективно-поурочному плані викладу теми «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
Всі отримані до даного моменту проектувальні рішення повинні знайти віддзеркалення в перспективно-поурочному плані вивчення теми. Перспективно-поурочний план це документ, який містить перелік уроків ...

До історії виникнення проблеми комп'ютеризації учбового процесу
До кінця 20-го століття роль знання у всьому світі неймовірно зросла. Рівень володіння знанням, або, більш узагальнено, інформацією починає визначати політичний і господарський статус держав. А для у ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net