Особливості соціальної адаптації дітей в дитячих будинках і притулках

Знаходження дітей-сиріт на державному вихованні, коли відсутні всі родинні особливості спілкування і виховання, сприяє формуванню у них деяких особливостей особистості, які у подальшому стануть для них доленосними. На жаль, у таких дітей досить часто в тій або іншій формі проявляється соціальна дезадаптація, девіація. В звичайних умовах початковий адаптаційний потенціал надає дитині її сім’я, причому його не завжди можна описати, визначити, виміряти тощо. Так, при відвідуванні притулку нам довелося поспілкуватися з жінкою, яка привела з собою сина десь 7-8-ми років. Як вона пояснила, щоб привернути його увагу до благодійних вчинків і не виростити з нього егоїста. Навіть, і у такий спосіб, але мати намагається прищепити своєї дитині те, що буде сприяти формуванню позитивних рис характеру сина. В дитячому будинку опиняються діти, які відносяться до групи ризику, а отже їх початковим стартовим капіталом є ті риси характеру, та форма поведінки, які зовсім не сприяють адаптації ні в дитячому закладі, ні у подальшому житті. За даними, які наводить І.Назарова, з 15 000 випускників дитячих державних закладів (дітей-сиріт) протягом року 500 стають засудженими, 3 000 – безпритульними, 1 500 – закінчують життя самогубством. Ми глибоко переконані, що сирітство легше попередити, ніж потім адаптувати дитину для нормального життя у суспільстві. Але в країні повинні бути не просто відповідні заклади, а відповідні умови життя.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Самостійна робота як форма організації навчання
Б. П. Єсипов, аналізуючи самостійну роботу як метод навчальної діяльності, пише: «Самостійна робота учнів, що відбувається в процесі навчання, - це така робота, яка виконується без безпосередньої уча ...

Роль сімейного виховання в формуванні особистості
Дуже велике значення в розвитку людини у формуванні її духовності Т. Г. Шевченко надавав правильному сімейному вихованню, розумному співвідношенню батьківської любові до своєї дитини з вимогливістю, ...