Волонтерський рух студентів вузу як форма педагогічного впливу на виховання дітей у притулку

Педагогічних прийомів, методів і форм впливу на дитину у дитячих закладах накопичено багато. Однак, відомо, що до кожної дитини необхідно мати індивідуальний підхід. Сама система виховання у дитячому будинку майже не передбачає такого підходу, оскільки спрямована на абстрактну задачу виховання всіх, хто там перебуває в даний момент. Вихователь проводить роботу зо всіма дітьми групи одночасно, організує їх на виконання певних правил внутрішнього розпорядку (підйом, особистий туалет, сніданок і т.д.), але, практично, не опікується особистими переживаннями кожної дитини. Це її робота, після виконання якої вона йде до власного будинку і приділяє особисту увагу власним дітям. Отже, за межами уваги вихователя залишається внутрішній світ дітей, їх власні почуття, думки, внутрішні фактори поведінки тощо.

Кожна дитина потребує для своєї адаптації, насамперед, виваженої і оптимальної соціально-педагогічної підтримки, яка базується на наступних принципах:

принцип цілісності, який передбачає створення умов для цілісного особистісного розвитку дитини;

принцип суб’єктності – передбачає стимулювання особистої суб’єктної позиції дитини в процесі її соціалізації і подоланні життєвих труднощів;

принцип гуманізму, який спрямовує на визнання особистості дитини як самостійного суб’єкта особистого розвитку, її права на вільний розвиток і виявлення своїх здібностей;

принцип індивідуалізації – передбачає врахування індивідуальних особливостей дитини;

принцип адаптивності і актуальності діяльності, який передбачає вироблення здатності швидко реагувати на зміни нормативно-правової бази, економічного, політичного становища, врахування нових тенденцій усіх громадських установ;

принцип своєчасності – заснований на попередньому виявленні проблемного поля дитини з метою запобігання негативних наслідків;

принцип природовідповідності - враховує закономірності особистісного розвитку дитини (вікові, індивідуальні тощо) і виділення в ньому позитивного, на що можна спиратися у вихованні;

принцип культуровідповідності – передбачає врахування цінностей і норм культурного середовища дитини, її здібностей до культурного саморозвитку, визнання самовизначення дитини у виборі цінностей;

принцип милосердя, співчуття, терпимості – є передумовою вироблення здатності виявляти співпереживання, доброту, терпимість, безкорисливість.

Для адаптації дітей за цими принципами вихователям притулків і дитячих будинків суттєву допомогу можуть надати, на нашу думку, волонтери-студенти, які регулярно відвідують ці заклади з метою не тільки матеріальної допомоги, милосердя, а й спілкування з дітьми, організації певних виховних заходів тощо.

Волонтерський рух в нашому інституті існує вже багато років. І все більше студентів вливаються в лави волонтерів. Робота волонтерського руху студентів досить різноманітна, але одним з напрямків роботи є здійснення позитивного педагогічного впливу на адаптацію дітей в дитячому притулку і зміни у їх свідомості і поведінці на краще. Перші відвідування дитячого притулку дали можливість виявити дітей з труднощами адаптаційного періоду перебування у закладі. Це були діти:

які довгий час перебували на вулиці;

батьки яких нещодавно були позбавлені батьківських прав;

які в силу обставин життя були замкнені, агресивні тощо.

Ці діти важко йшли на контакт з вихователями і працівниками притулку. В студентах-волонтерах вони не бачили тих дорослих, які «диктували» їм правила нового життя. Навпаки, студенти не набридали зауваженнями стосовно моралі. Вони були щирі у спілкуванні, відверто і охоче відповідали на різні запитання, з ними можна було спілкуватися на будь яку тему. Однак, не всі діти одразу пішли на контакт з волонтерами. Поява волонтерів-студентів в притулку завжди супроводжувалася матеріальною допомогою, організацією конкурсів, ігор, дрібних ремонтів іграшок, безпосереднім спілкуванням. Поступово діти звикали до таких відвідувань, почали з нетерпінням чекати зустрічей зі студентами, які також все частіше навідувалися до своїх підопічних. Так вийшло, що практично кожна дитина обрала для себе старшого друга з числа волонтерів, до якого тулилася своєю пораненою душею. Спостерігаючи з першого дня за вихованцями притулку, волонтери відзначали найменші зрушення у їх поведінці, цікавилися у вихователів і робітників притулку минулим життям, мріями і захопленнями дітей, намагалися стати справжніми друзями цим знедоленим.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Музика - засіб активізації розумових здібностей
Сприйняття музики тісно пов'язане з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Діти прислухаються до звучання, порівнюють подібні й різні звуки знайомляться з їх виразн ...

Прикметники в казках
Народні казки увібрали в себе протягом свого тисячолітнього існування справжню мудрість багатьох поколінь. Казка може багато в чому навчити людину, стати для неї дороговказом на шляху у таке складне ...