Основним методом педагогічного впливу на дітей студенти-волонтери обрали спілкування: щире, невимушене, правдиве, небайдуже. Потреба в спілкуванні є не просто нормальною людською потребою, вона є необхідністю у формуванні людини людиною. Отже, вона є для дитини-сироти тою можливістю розвитку, яку нічим не замінити.
Спостерігаючи протягом усього періоду дослідження за дітьми-сиротами і міжособистісними взаєминами, які при цьому утворюються, ми виявили певні особливості в їхньому спілкуванні, які можна поділити на три періоди:
по-перше, прибуття дитини до притулку та період адаптації;
по-друге, постадаптивний період;
по-третє, відносна стабілізація спілкування.
Перебування дітей у притулку впродовж усіх трьох періодів характеризується насамперед їхньою підвищеною збудженістю або, навпаки, загальмованістю. Серйозною перешкодою для встановлення позитивних взаємин дітей з однолітками і дорослими є та обставина, що діти прибувають у притулок регулярно. Отже, щоразу травмується психіка вихованців, які вже певною мірою адаптовані: з кожним новим прибулим вони знову пригадують і переживають момент свого прибуття.
Для першого, адаптивного, періоду спілкування, як показують наші спостереження, характерний стан розгубленості, безпорадності, невпевненості, дезорієнтованості в новому для дитини середовищі в цілому і в кожній ситуації зокрема. Цей період найбільш гострий, оскільки діти намагаються мимоволі зайняти відповідну «соціальну нішу» в новому житті. Стан депривації (незадоволення основних потреб), в якому перебувала дитина, ще більше загострюється. Дитина, залежно від віку, може плакати, кричати, намагатися сховатися, битися в істериці тощо. У цей період найбільш виражена потреба в спілкуванні з дорослими.
Під час постадаптивного періоду дитина зовні ніби вгамувалася, але ще невпевнено входить у спілкування з дорослими й однолітками. Даються взнаки попередній спосіб життя, брак навичок позитивного спілкування. Саме від уміння та особистісних якостей вихователя, стилю виховання залежить тривалість цього періоду, формування позитивних рис у стосунках.
Налагодження стосунків між дітьми-сиротами - тривалий процес: від появи у дітей потреби в простому спілкуванні з дорослими до позаситуативного, мовленнєвого спілкування. І саме в цей період дуже продуктивною виявилася допомога студентів-волонтерів. Відвідуючи притулок, студенти все частіше затримувалися з дітьми, грали з ними в різні групові і рольові ігри, намагалися зрозуміти і задовольнити бажання дітей у спілкуванні. Згодом це дало позитивні результати. Все частіше діти намагалися не тільки спілкуватися з різними студентами, а усамітнитися з одним з них, щоб повідати своє особистісне, спитати поради або поділитися своїми успіхами, іноді болем, доторкнутися чи обійняти людину, яка її вислуховує, приймає близько до серця її проблеми. Вони по-дорослому серйозні, спостережливі, прискіпливі, одразу відчують фальш. Ось чому з ними повинні працювати люди, яким проблеми цих дітей не байдужі.
В ході дослідження нами використовувалися методи спостереження та бесіда. Результати дослідження зведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Особливості поведінки дітей до і після педагогічного впливу волонтерів (період спостереження – рік)
№ п/п |
Ім’я дитини |
Вік дитини (років) |
Деякі фактори з попереднього життя дитини |
Особливості поведінки при першому контакті |
Результати змін в поведінці дітей через рік |
1. |
Ігор |
5 |
Знайшли на вулиці |
Плутішка, вміє маніпулювати, в спілкуванні нещирий, неактивний |
Охоче йде на контакт, любить малювати, слухати різні історії |
2. |
Коля |
6 |
Батьки позбавлені батьківських прав |
Замкнений, намагається уникнути контактів |
Добре спілкується тільки з однією студенткою, довіряє їй свої таємниці. З іншими спілкується не дуже охоче |
3. |
Настя |
5 |
Сирота, має тітку |
Охоче йде на контакт, любить розповідати |
Поведінка практично не змінилася, охоче спілкується, любить рухливі ігри |
4. |
Соня |
5 |
Виховувала бабуся |
Часто усамітнюється і плаче |
Тихенька, любить малювати, співати, теж обрала для себе одну із студенток |
5. |
Артем |
7 |
Сирота, відвідує якийсь чоловік, що вважає себе батьком |
Пишається тим, що в нього є батько, вихваляється |
Більш стриманий у спілкуванні і емоціях, є свої таємниці, які повіряє студенту |
6. |
Вова |
6 |
Батьки позбавлені батьківських прав |
На контакт не йде, але далеко не відходить |
З задоволенням спілкується зі студентами, любить гратися |
7. |
Аня |
4 |
Батьки позбавлені батьківських прав |
Любить бути у центрі уваги, маніпулює всіма, схильна до істерик, капризів |
Відбулися позитивні зміни в поведінці і спілкуванні, мріє про нових батьків |
8. |
Дима |
6 |
Батьки позбавлені батьківських прав |
Похмурий, неговіркий, самітній |
Більше часу проводить з іншими дітьми, стриманий у спілкуванні з незнайомими людьми |
9. |
Олена |
6 |
Сирота |
Боязлива, недовірлива |
У спілкуванні з волонтерами відкрита |
10. |
Валера |
11 |
Знайшли на вулиці |
Активний у спілкуванні, показушний, вважає себе дорослим |
Має добру душу, намагається допомагати, обрав в друзі студентку і ревниво ставиться до її контактів з ін. дітьми |
Цікаве про педагогіку і навчання:
Різноманітність жанрів усної народної творчості для
дітей
Важливим завданням початкової школи є формування особистості молодшого школяра. Одним із шляхів розв’язання цього завдання є прилучення учнів до національної культури та народних традицій. Саме в шко ...
Якість освіти як мета реформування
Реконструкція системи освіти в умовах активного державотворення супроводжувалась напрацюванням нормативно-правової бази в цій галузі, вироблення загальних стратегічних цілей та конкретизацію їх за до ...