Проблеми виховання дітей раннього віку в родині

Педагогіка » Проблеми виховання дітей раннього віку в умовах родини. Форми надання педагогічної допомоги родині » Проблеми виховання дітей раннього віку в родині

Сторінка 1

Форми надання допомоги родині

Основною умовою успішного розвитку дитини є задоволення її фізичних, духовних і соціальних потреб. Ці потреби в кожнім віці свої і від того, як і якою мірою вони задовольняються, залежить, чи буде дитина розвиватися нормально, чи відстане від своїх однолітків, чи її розвиток буде небажаними шляхами. Звідси впливає наступний важливий висновок:

Задоволення потреб дитини складає головний зміст батьківства і материнства, регулює відносини між батьками і їх дітьми.

Але виховання підростаючого покоління є справою не тільки конкретних батьків, конкретної дитини, але й справою всього суспільства. Лише в тісній триєдності: батьки – дитина – суспільство може бути досягнута гармонічна взаємодія сторін, у результаті якої розвиваються таланти і здібності дитини. Стосовно до сукупності прав і обов’язків батьків варто сказати, що з одного боку – батьки знаходяться поруч з дитиною, дають йому ім’я, виховують його, з другого представляють його інтереси у суспільстві. Якщо батьки по тим чи іншим причинам не в змозі здійснювати свої законні права стосовно дитини, це зробить за них суспільство.

На жаль, ми не відкриваємо ніякої таємниці, якщо констатуємо, що в наші дні, помітно зросла кількість так званих «сиріт при живих батьках».

Викликає тривогу велика кількість молодих батьків і матерів, що поводяться так, немов у них немає дітей і отже, вони не несуть за них ніякої відповідальності. Деякі «батьки» воліють віддати своїх дітей не просто в дитячий заклад, а неодмінно в будинок дитини, а якщо й у дитячій заклад, то краще н в щоденній, а в тижневі групи, так ще час від часу «забувають» прийти за ними у вихідні і святкові дні. Мотиви подібного відношення, таких горе-батьків до своїх дітей до примітивного прості: дитина «занадто заважає» їхнім інтересам, вони самі ще дуже молоді і хочуть пожити в своє задоволення. Подібна картина спостерігається і в родинах, в яких задовольняються лише біологічні потреби дитини, але не робиться нічого з того, що може принести дитині радість, а батькам почуття повного щастя. В одних випадках обмеження психічних потреб дитини викликається або незнанням, або необізнаністю батьків про те, що дитині потрібно насамперед, в інших випадках тим, що вони самі нездатні на прояв щирих почуттів. Існує ще третя категорія неспроможних батьків, які ховають свої почуття через страх заподіяти шкоду дитині, чи навпаки, надто його розпестити. Такі батьки вважають, що якщо вони стануть занадто багато приділяти уваги своїй дитині, чи відкрито виражати свої симпатії, їхня дитина виявиться непідготовленою до життя де, на жаль, занадто мало місця займають чуйність, турбота й увага навколишніх один до одного.

Як бачимо, суспільство не залишається байдужим як у забезпеченні прав батьків, так і у використанні ними своїх обов’язків. І не тільки не залишається байдужим, але саме бере на себе зобов’язання для надання всілякої допомоги батькам.

Ведуча роль у здійсненні цілеспрямованого всебічного і гармонійного виховання, а також у роботі по установленню контактів між педагогами, батьками, представниками громадськості – належить педагогічному колективу дошкільного закладу.

Визначальною рисою дитячого садка і родини, підкреслювала Н.К. Крупська, є те, що дитячий садок є організуючим центром у цій роботі. Встановити з батьками необхідні контакти, домогтися взаєморозуміння вихователів з батьками можливо лише в тому випадку, якщо вони цілеспрямовано будуть спілкуватися. Таким чином, розглядаючи період раннього дитинства, явно стає необхідність глибокого і всебічного дослідження проблеми допомоги родині в організації виховання малолітніх дітей. С.О. Ладивір, В.К. Котирло, О. Кононко, О.М. Урбанська, вважають, що:

робота з батьками не повинна зводитися до випадкових бесід під час прийому і відходу дітей додому;

соціально-педагогічний патронаж відвідування родин повинні зайняти центральне місце в організації психолого-педагогічної допомоги батькам дітей раннього віку;

батьківські збори не повинні носити формальний характер (на обговорення не слід виносити лише господарсько-побутові питання, необхідно оговорювати проблеми, які стосуються самих дітей, їх вихованню і навчанню;

членів батьківського комітету необхідно залучати до організації роботи з батьками, педагогічної пропаганди й обміну сімейним досвідом;

наочна агітація, оформлення стендів, виставок, повинні відповідати педагогічним і естетичним вимогам;

важливу роль відіграє психолог, який залучає батьків до системи супроводження дитини»

необхідно використовувати активні та нетрадиційні форми роботи з батьками: круглі столи, дискусії, тренінги, «сімейні тижні».

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Методика розвитку творчих здібностей учнів 6-річного віку в процесі використання театралізованих ігор на уроках музики
З метою вивчення процесу розвитку творчих здібностей у першокласників, нами була організована протягом навчального року експериментальна робота, яка являла собою проведення уроків музики, побудованих ...

Специфіка зображення природних об’єктів у декоративному розписі
Аналізуючи самобутню станкову графіку петриківців, ми бачимо у захоплюючих декоративних малюнках і міцну традиційну основу, і школу Тетяни Пати, й індивідуальні особливості кожного художника-творця. ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net