Соціально-психологічні особливості групи навчання

Педагогіка » Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці » Соціально-психологічні особливості групи навчання

Сторінка 1

Для забезпечення успіху при проведенні уроку, поданні нової інформації і для ефективного її засвоювання необхідно враховувати психологічні особливості учнів, для яких викладається матеріал.

Оскільки, я розробляю уроки для учнів 10 класу, то розглянемо особливості даної вікової категорії.

Старшин шкільний вік - вік переходу до дорослості. Перед учнями 10 класу постає питання успішного закінчення школи і вибору майбутньої професії. Вони являються повністю сформованими дорослими людьми у психологічному плані, і майже всі психологічні зміни досягають свого завершення. Так, розвиток пізнавальних процесів старшокласників досягає такого рівня, що вони виявляються практично здатними до виконання всіх видів розумової праці дорослої людини, включаючи самі складні. Пізнавальні процеси школярів набувають таких якостей, які роблять їх досконалими і гнучкими, причому розвиток засобів пізнання випереджує особистісний розвиток деталей.

Значна частина учнів повністю оволодіває своїми пізнавальними процесами: сприйняттям, увагою, пам'яттю, уявою, мисленням, підпорядковуючи їх завданнямдіяльності. Увага все частіше стає постдовільною. Зростає роль словесно-логічного запам'ятовування.Дослівне заучування непопулярне, учні користуються планами, схемами, конспектами. У мисленнєвій діяльності спостерігається високий рівень узагальнення і абстрагування, схильність до причинного пояснення явищ, аргументування, доведення, зв'язуванняматеріалу у систему. Вдосконалюється мова, збільшується словниковий запас. Старшокласникипрагнуть самостійності суджень, несхильнідовіряти авторитетам, часом переоцінюють свої можливості і виявляють критиканство.

Старші школярі можуть мислити логічно, займатися теоретичними роздумами і самоаналізом. У старшокласника виділяється здатність робити загальні висновки на основі особистих посилань і, навпаки, переходити до особистих посилань на базі загальних, тобто здатність до індукції і дедукції. Найважливіше надбання цього віку – це уміння оперувати гіпотезами.

До старшого шкільного віку учні засвоюють багато наукових понять, навчаються користуватися ними в процесі рішення різних задач. Це означає сформованість у них теоретичного чи словесно-логічного мислення. Одночасно спостерігається інтелектуалізація всіх пізнавальних процесів.

Таким чином ті види діяльності, які раніше виконували провідну роль, наприклад гра, починають себе не виправдовувати і відходити на другий план, натомість активно здійснюється самоконтроль діяльності, являючись спочатку контролем за результатом. Отже, переважаюча частина вільного часу старшокласників повинна бути заповнена самостійним навчанням – надбанням знань не лише за стандартною шкільною програмою. Тому можна використовувати в навчальному процесі такі навчальні завдання як: тести, реферати, дослідження, термінологічні диктанти, логічні блок-схеми і так далі.

Характерною особливістю даного віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові уміння і навички), так і в теоретичному (уміння мислити, розмірковувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, яка вперше повністю розкривається в цьому віці, є здатність до експериментування, що проявляється в небажання все приймати на віру. Учні проявляють широкі пізнавальні інтереси, що пов’язані з прагненням все самостійно перевірити, особисто впевнитися в правдивості.

Юнацький вік відзначається своєю підвищеною інтелектуальною активністю, яка стимулюється не лише природною віковою цікавістю, а і бажанням розвинути, продемонструвати навколишнім свої здібності, отримати високу оцінку з їх сторони. В зв’язку з цим старшокласники на людях намагаються брати на себе найбільш складні і престижні задачі, нерідко проявляють не лише свій інтелект, а і свої особливі здібності. Занадто прості задачі вони відмовляються виконувати через уявлення престижу.

Старшокласники можуть формулювати гіпотези, розмірковувати припущено, досліджувати і порівнювати між собою різні альтернативи при рішенні одних і тих же задач. Сфера пізнавальних, в тому числі навчальних, інтересів учнів виходить за межі школи і набуває форму пізнавальної самодіяльності – прагнення до пошуку і придбання знань, до формування корисних вмінь і навиків. Прагнення до самоосвіти – характерна особливість даного віку. В останніх класах школи складується нове відношення до навчання. Випускників приваблюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань в них виробляється особливо приємне відношення. Разом з теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у старшокласника виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажань і уміння аналізувати і оцінювати власні вчинки, а також здатність вставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати світ з інших позицій, ніж свої власні.

Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Старшокласники приймають лише те, що їм здається розумним, доцільним і корисним.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування у молодших школярів навичок побудови творів-розповідей, описів, роздумів
Сучасний підхід до вивчення початкового курсу рідної мови висуває як основний принцип його засвоєння всебічний розвиток мовлення і спілкування. Особливість монологу полягає в тому, що він, на відміну ...

Виховання культури поведiнки учнів
Цілеспрямована, систематична робота з виховання навичок і звичок культурного поведінки починається з приходом дітей у школу. Саме в початкових класах закладаються основи акуратності й охайності, увіч ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net