Прийоми і методи у навчанні нормативно - виразного читання тексту вголос

Про складність організації навчання свідчить різноманітність методичних підходів до розвязання цього завдання. Так, учителям добре відомі розроблені англійськими фахівцями методи цілих слів, цілих речень і тексту. В сучасній практиці навчання читання англійською мовою використовується фонетичний (звуковий) аналітико-синтетичний метод, а також методи навчання за ключовими словами і правилами читання.

Характерні особливості орфорафічної системи виключають можливості використання якогось одного із методів. Жоден з них, взятий окремо . не може бути достатньо ефективним для навчання техніки читання . Найдоцільнішим вважається комбінування кількох методів , наприклад, звукового аналітико –синтетичного методу, завдяки якому добре засвоюються буквено-звукові співвідношення , та методів навчання за правилами читання за ключовими словами.

Найбільший обсяг роботи з формування навичок техніки читання виконується протягом першого року навчання: учні запамятовують конфігурацію літер, вчаться розпізнавати їх , озвучувати , писати, користуючись картками розрізної азбуки , алфавітом в малюнках, тощо. На самому початку учням достатньо знати лише звукове значення літери. Читання як мовне вміння може бути представлено двома рівнями: операційний рівень і мотиваційно - розумовий рівень. Основою операційного рівня є навички. У вмінні читати виділяють три основні групи навичок:

1. Навички розпізнавання і безпосереднього розуміння, слів і словосполучень, тобто, лексичні навички читання.

2. Навички свідомого розпізнавання граматичних форм мови і спрощення синтаксичних структур та їх співвіднесенням з невизначеними смисловими категоріями, тобто, граматичні навички читання.

3. Навички підсвідомого сприйняття і розрізнення графічних форм мовлення. Ці три групи навичок можна об'єднати у дві групи:

1.Навики співвіднесення зорового образу мовної одиниці з її слухо – мовним чином, тобто, мовної одиницею може бути і слово, і синтагма, і фраза, а при швидкочитання навіть абзац, сума цих навичок і становить техніку читання, коротко ці навички можна назвати перцептивними.

2. Навички співвіднесення слухо - речедвігательних образів мовних одиниць з їх значенням. У цій групі виділяють дві підгрупи:

а. Навички співвіднесення звукових образів слів і словосполучень з їхніми значеннями, тобто, лексичні навички читання;

б. Навички співвіднесення граматичних форм з їх значеннями, тобто, граматичні навички. Навички другої групи тісно пов'язані з навичками першої групи. Більш того, лексичні та граматичні навички засновані на техніці читання і залежать від неї. Цього не можна сказати про техніку читання: можна правильно, але не виразно читати який - небудь текст і зовсім не розуміти про що читаєш. Отже, в умінні читати взаємодіють три основні компоненти:

- Зоровий образ мовної одиниці;

- Мовний образ мовної одиниці;

- Значення мовної одиниці;

Як відомо, читання є умінням, в основі якого лежить сприйняття і розуміння тексту. Це значить, що це вміння відрізняється комунікативною спрямованістю, тобто, звернена на «смислове сприйняття» і переробку текстової інформації, з іншого боку, читання включає і більш низькі за своїм рівнем програми: сприйняття графічних елементів, лексичних значень, граматичних форм. Переробка цих компонентів писемного мовлення з метою виконання смислових ходів відбувається на рівні функціонування лексичних та граматичних навичок, а також техніки читання. Лексичні навички читання забезпечують функціонування двох його сторін - техніки читання і розуміння. Співвіднесеність лексичних навичок читання, з одного боку, з технікою читання, а з іншого з розумінням читаного, можна пояснити психологічним строєм читання, що характеризує двома рівнями: сенсомоторним і семантичним. Специфіка навичок читання рецептивний вид мовленнєвої діяльності. Слід зазначити, що всі операції лексичних навичок читання на сенсомоторном і семантичному рівні пов'язані із зоровим сприйняттям і відбувається в навикових параметрах. Під лексичними навичками читання слід розуміти здатність здійснювати в навикавих параметрах синтезоване дію за сприйняттям, впізнавання і розуміння логічних одиниць. Перцептивні навички читання характеризуються високим ступенем автоматизації. Зовнішнім проявом їх автоматизмів є швидкість і гнучкість читання. Поняття гнучкість включає в себе здатність читця читати з різною швидкістю, тому швидкість читання - використовується як один із показників зрілості читця. Звідси випливає вимога розвивати швидкість читання при навчанні іноземної мови. Розвиток швидкості читання - не самоціль і всю проблему вдосконалення навичок читання не можна зводити до її підвищення. Ця робота передбачає два плани, і слід розрізняти вправи, які концертують увагу учнів:

Цікаве про педагогіку і навчання:

Місце творів М.В. Гоголя у шкільній програмі з літератури
Микола Васильович Гоголь – вважається російським письменником, але його рід має глибоке козацьке коріння. Його народила українська земля, випестила і виховала, наділила витонченим відчуттям краси, зб ...

Взаємозв`язок сімейного виховання і вікових особливостей агресивної поведінки у дітей
Однією з головних функцій сім'ї є виховання дітей. Сім'я покликана забезпечити правильну організацію життя дитини. Саме ця роль робить сім'ю необхідною ланкою комплексного підходу до виховної роботи. ...