Прийоми і методи у навчанні нормативно - виразного читання тексту вголос

Про складність організації навчання свідчить різноманітність методичних підходів до розвязання цього завдання. Так, учителям добре відомі розроблені англійськими фахівцями методи цілих слів, цілих речень і тексту. В сучасній практиці навчання читання англійською мовою використовується фонетичний (звуковий) аналітико-синтетичний метод, а також методи навчання за ключовими словами і правилами читання.

Характерні особливості орфорафічної системи виключають можливості використання якогось одного із методів. Жоден з них, взятий окремо . не може бути достатньо ефективним для навчання техніки читання . Найдоцільнішим вважається комбінування кількох методів , наприклад, звукового аналітико –синтетичного методу, завдяки якому добре засвоюються буквено-звукові співвідношення , та методів навчання за правилами читання за ключовими словами.

Найбільший обсяг роботи з формування навичок техніки читання виконується протягом першого року навчання: учні запамятовують конфігурацію літер, вчаться розпізнавати їх , озвучувати , писати, користуючись картками розрізної азбуки , алфавітом в малюнках, тощо. На самому початку учням достатньо знати лише звукове значення літери. Читання як мовне вміння може бути представлено двома рівнями: операційний рівень і мотиваційно - розумовий рівень. Основою операційного рівня є навички. У вмінні читати виділяють три основні групи навичок:

1. Навички розпізнавання і безпосереднього розуміння, слів і словосполучень, тобто, лексичні навички читання.

2. Навички свідомого розпізнавання граматичних форм мови і спрощення синтаксичних структур та їх співвіднесенням з невизначеними смисловими категоріями, тобто, граматичні навички читання.

3. Навички підсвідомого сприйняття і розрізнення графічних форм мовлення. Ці три групи навичок можна об'єднати у дві групи:

1.Навики співвіднесення зорового образу мовної одиниці з її слухо – мовним чином, тобто, мовної одиницею може бути і слово, і синтагма, і фраза, а при швидкочитання навіть абзац, сума цих навичок і становить техніку читання, коротко ці навички можна назвати перцептивними.

2. Навички співвіднесення слухо - речедвігательних образів мовних одиниць з їх значенням. У цій групі виділяють дві підгрупи:

а. Навички співвіднесення звукових образів слів і словосполучень з їхніми значеннями, тобто, лексичні навички читання;

б. Навички співвіднесення граматичних форм з їх значеннями, тобто, граматичні навички. Навички другої групи тісно пов'язані з навичками першої групи. Більш того, лексичні та граматичні навички засновані на техніці читання і залежать від неї. Цього не можна сказати про техніку читання: можна правильно, але не виразно читати який - небудь текст і зовсім не розуміти про що читаєш. Отже, в умінні читати взаємодіють три основні компоненти:

- Зоровий образ мовної одиниці;

- Мовний образ мовної одиниці;

- Значення мовної одиниці;

Як відомо, читання є умінням, в основі якого лежить сприйняття і розуміння тексту. Це значить, що це вміння відрізняється комунікативною спрямованістю, тобто, звернена на «смислове сприйняття» і переробку текстової інформації, з іншого боку, читання включає і більш низькі за своїм рівнем програми: сприйняття графічних елементів, лексичних значень, граматичних форм. Переробка цих компонентів писемного мовлення з метою виконання смислових ходів відбувається на рівні функціонування лексичних та граматичних навичок, а також техніки читання. Лексичні навички читання забезпечують функціонування двох його сторін - техніки читання і розуміння. Співвіднесеність лексичних навичок читання, з одного боку, з технікою читання, а з іншого з розумінням читаного, можна пояснити психологічним строєм читання, що характеризує двома рівнями: сенсомоторним і семантичним. Специфіка навичок читання рецептивний вид мовленнєвої діяльності. Слід зазначити, що всі операції лексичних навичок читання на сенсомоторном і семантичному рівні пов'язані із зоровим сприйняттям і відбувається в навикових параметрах. Під лексичними навичками читання слід розуміти здатність здійснювати в навикавих параметрах синтезоване дію за сприйняттям, впізнавання і розуміння логічних одиниць. Перцептивні навички читання характеризуються високим ступенем автоматизації. Зовнішнім проявом їх автоматизмів є швидкість і гнучкість читання. Поняття гнучкість включає в себе здатність читця читати з різною швидкістю, тому швидкість читання - використовується як один із показників зрілості читця. Звідси випливає вимога розвивати швидкість читання при навчанні іноземної мови. Розвиток швидкості читання - не самоціль і всю проблему вдосконалення навичок читання не можна зводити до її підвищення. Ця робота передбачає два плани, і слід розрізняти вправи, які концертують увагу учнів:

Цікаве про педагогіку і навчання:

Географічні центри хореографічної освіти сучасної України
Серед багатства форм художнього мистецтва хореографія займає особливе місце. Вона, як жодне інше мистецтво, володіє багатьма можливостями для повноцінного естетичного удосконалення людини, для її гар ...

Формування навичок опису
Чинні програми навчання і виховання дітей орієнтують вчителів, навчати дітей п`ятьма-десятьма реченнями описувати іграшку, картинку, реальних осіб. У психолінгвістиці встановлено, що дитина в процесі ...