Особливості формування цінностей у дітей дошкільного віку

Педагогіка » Формування цінностей засобами художньої літератури у дітей старшого дошкільного віку » Особливості формування цінностей у дітей дошкільного віку

Сторінка 3

Найкоротшим шляхом донесення до душі, до свідомості дитини моральної суті тих чи інших явищ, подій є витвори мистецтва. Особливо важливо читати дітям художні твори, обговорювати та переказувати їх, розігрувати із них ігри-драматизації.

Не можна не згадати про те, яке важливе значення для емоційно-ціннісного розвитку дитини має сім’я. Саме в сім’ї засвоюються та копіюються зразки реагування на різноманітні ситуації, на відношення до різних об’єктів і явищ життя. Частіше копіювання проходить на несвідомому рівні, близькому до того процесу, який відомий етолог К. Лоренц назвав імпринтингом (анг. «зафіксувати образ») Це психофізіологічний механізм, згідно з яким образ, сприйнятий в певний кризовий період розвитку, міцно запам’ятовується, трансформуючись у стійку програму поведінки. Такий підхід не вимагає від батьків спеціальної роботи з дітьми, але робить значимою їх поведінку. Дитина просто підсвідомо наслідує поведінку близьких дорослих. Крім того, батьки не тільки стихійно залучають дітей до моральних цінностей , але і свідомо використовують різноманітні методи і прийоми. Це бесіди на моральні теми, перегляди мультфільмів та читання художньої літератури з подальшим обговоренням моральних або аморальних вчинків героїв, їх поведінки. Не виключається і методи навіювання, пояснювання, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між вчинком дитини і результатом. Саме тому, Т. Поніманська наголошує, що взаємовідносини дітей з членами сім’ї повинні бути організовані таким чином, щоб у них була втілена модель тих моральних цінностей, якими оволодівають діти, а також можливість самостійного вибору способу поведінки.

Процес формування ціннісних орієнтацій містить багато компонентів. По - перше, це спостереження в різних видах діяльності, бесіди з дітьми та батьками, які стосуються індивідуальних і вікових особливостей вихованців, можливостей інтересів, потреб, переживань. Тільки спираючись на природні задатки і можливості, «натуральні форми психіки» (Л.Виготський), а також індивідуальний суб’єктивний досвід, дорослий може розвивати систему потреб, і ціннісні орієнтації дитини на її основі.

По – друге, зразки поведінки, орієнтовані на базові моральні якості. Ведучу роль в цьому, відповідно культурно-історичній теорії Л. Виготського, грають спеціальні знаряддя перетворення натуральних форм психіки – знаки та символи. Мова йде про казки, притчі, прислів’я та приказки, обряди, ігри та інші художні твори. Співвідносячи дії персонажів, їх вчинки, діти на діти на прикладах вчаться ємоційно-чуттєво усвідомлювати моральні норми та цінності. Так, поза свідомістю, на рефлекторному рівні формується система моральних уявлень і базових цінностей дитини. По мірі дорослішання вона підкріплюється роботою розуму та рефлексією.

По-третє, необхідно сприяти тому, щоб дитина могла осмислити цінності, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки між поведінкою, вчинками людей і наслідками. Для цього вихователь в різноманітних видах дитячої діяльності орієнтує вихованців на базові цінності. Оскільки провідна діяльність дитини дошкільного віку – гра, важливо підбирати і продумувати такий зміст, реалізація якого формує уявлення про моральні цінності, і пропонує можливість морального вибору. В жодному разі не можна критично засуджувати і недопустимо висміювати дитину за неправильний вибір. Кожен має право на помилку, тим більше маленька дитина, яка тільки починає формувати своє розуміння світу. Така жорстока реакція дорослого може глибоко вразити дитину, посіяти в її душі сумнів щодо доброти навколишнього світу, позбавити довіри до дорослих, а в подальшому і до інших людей. Вихователь повинен вияснити причину такої відповіді, навіяти сумнів, невпевненість у даній відповіді і привести дитину до правильного рішення. Важливо розвивати в дітях здатність бачити в вчинках героїв книг, мультфільмів, оточуючих тільки хороше. Не секрет, що в практичному житті ми частіше чуємо зовсім інше: « Не забирай іграшку!», «Не заважай Олі гратись!», ніж доброзичливе « Як дружно граються Міша та Саша.», « Як добре, що Таня допомогла прибрати іграшки.». Дитину слід орієнтувати на споглядання доброго, позитивного. Важливо вчити її прощати та просити пробачення, підтримувати друга, допомагати йому, знаходити вихід з незручної ситуації, а не насміхатись над ним. Недопустимо висміювати слабку сторону особистості. Тим самим порушується не тільки атмосфера доброзичливості в виховному процесі, а й діти починають інстинктивно відчувати, що якщо помилишся, не виключено, що над тобою посміються. Страх бути висміяним сприяє проявленню таких якостей характеру як лицемірність, нечесність та ін.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування мовних умінь і навичок на основі психолінгвістичних рекомендацій
Як відомо, розвиток зв’язного мовлення йде в двох напрямках, які взаємопов’язані – усне та писемне мовлення. Але перший напрямок передує, оскільки бере свій початок з того часу, коли дитина сказала п ...

Історія розвитку гри. Видатні педагоги про значення гри
Проблема ігрової діяльності цікавила багатьох педагогів і вихователів. Значний вклад у вирішення цієї проблеми вніс наш сучасник, нині добре відомий науковець Ш.О.Амонашвілі. Він показав, як через гр ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net