Програма і методика виховання цінностей засобами використання художньої літератури

Педагогіка » Формування цінностей засобами художньої літератури у дітей старшого дошкільного віку » Програма і методика виховання цінностей засобами використання художньої літератури

Сторінка 3

В ході проведення перших занять дітям важко було пояснити ціннісний зміст деяких прислів’їв та приказок, підібрати слова на позначення якостей характеру. В процесі роботи дітям все краще вдавалось проаналізувати вчинки героїв художніх творів, виділити моральне правило, описати характер героїв, недоліки поведінки. Під час використання художнього слова діти уважно слухали і бурхливо та емоційно реагували: переживали, сердились ( Наприклад на хлопчика, який зламав квітку), викрикували свою негативну чи позитивну оцінку, задавали багато питань,просили прочитати ще раз. В деякі казки діти вносили зміни, виправляли кінцівки, висловлювали свої припущення на рахунок того, як би вони вчини на місці героя.

Особливо зацікавило дітей слухання аудіо казок, які професійно озвучені з додаванням різноманітних звуків (наприклад : скрип дверей, звук кроків). Проте діти не могли уважно дослухати деякі казку до кінця та відволікались. Тому ми призупиняли запис, та розігрували з дітьми почуті ситуації, після чого діти знову продовжували слухати з такою ж цікавість. Слухання організовувалось в таємничій казковій атмосфері, з злегка приглушеним світлом, сидячи на спеціальних подушках.

Отже, в процесі роботи ми спостерігали, що художня література цікавить дітей. Вона допомагає дітям засвоїти емоційно-ціннісні поняття, зрозуміти зміст емоцій та почуттів, засвоїти моральні норми та правила, приклади правильної поведінки, сформувати ціннісні орієнтації . Діти порівнювали себе з героями творів, переймали їх поведінку, відображали зміст творів у своїх іграх. Таким чином, ми бачимо, що художня література має сильний вплив на емоційно-ціннісну сферу розвитку, формує ціннісно-дієву компетенцію. І щоб підтвердити цю думку, ми провели констатувальний експеримент.

Метою контрольного етапу дослідження було перевірити ефективність застосування у навчально-виховному процесі програми формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури. Для цього ми ускладнили використовувану раніше модифікацію методики М.Рокіча. Ми розширили перелік цінностей. До наявних (життя, здоров’я та краса; праця; дружба, гра; доброта, турбота і любов; сім’я; батьківщина) ми виокремили і додали такі цінності, як людина, спілкування, природа; пізнання. Спочатку експериментатор розглянув з дитиною всі картки і обговорив їх значення. Потім, на відміну від попереднього варіанту, попросив дитину обрати важливі для неї цінності, які б вона хотіла мати. І лише тоді вибрати почергово найголовніші. Такі зміни ми впровадили з огляду на те, що в констатувальному експерименті діти обох груп на останні місця в більшості обирали працю і батьківщину, мотивуючи це тим, що залишились тільки ці картки, і жодна дитина не вказала на необхідність цих цінностей. Даний видозмінений варіант дозволить не тільки побачити які ціннісні орієнтації переважають у дітей, але й виявити які цінності вони вважають важливими та необхідними. Методика також проводилась індивідуально, в ігровій формі.

Проаналізувавши результати ми отримали такі дані : у контрольній групі 66,7% дітей не важливими вважають Батьківщину, людину, спілкування та пізнання; 26,6% тільки людину і пізнання, і одна дитина (6,7%) обрала пізнання. У експериментальній групі ситуація значно краща. Троє дітей (20%) обрали всі цінності важливими, 53,2% вибрали не важливими пізнання і Батьківщину, 13,4% пізнання, і 13,4% людину.

Отже, якщо раніше діти обох груп вважали працю і Батьківщину не важливою, то тепер діти контрольної групи віднесли працю до важливих цінностей. У експериментальній групі троє дітей обрали всі цінності важливими. Батьківщину вважають неважливою менша кількість дітей ніж в контрольній групі – 8 дітей. Більшість дітей обох груп обрали не важливим пізнання, що може бути свідченням недостатньо сформованої пізнавальної активності та готовності до школи.

Опрацювавши результати ранжування цінностей ми виявили такі зміни : у експериментальній групі 26,6% дітей на перше місце обрали дружбу, гру, 26,6% сім’ю, 20% дітей обрало природу, 13,4% дітей обрало доброту, турботу і любов та стільки ж (13,4%) обрали життя, здоров’я та красу . У порівнянні з формувальним етапом (Див. Рис. 6) суспільні цінності стали більш значимі, також більшого значення набули природа, життя, здоров’я та краса. Батьківщина і праця які на формувальному етапі займали в рейтингу сьоме та восьме місце з восьми можливих, піднялись до сьомого та дев’ятого з одинадцяти можливих. Пізнання опинилось останнім у рейтингу, адже до важливих його віднесли тільки двоє дітей. У контрольній групі 33,4 % дітей на перше місце обрали доброту, турботу і любов, 26,6% дружбу та гру, 26,6% обрали сім’ю і 13,4 обрали спілкування. Праця з сьомого місця з восьми опинилась на сьомому з одинадцяти. Батьківщина з восьмого місця з восьми опинилась на 10 з одинадцяти. Пізнання знаходиться останнє в рейтингу, адже його не віднесла до важливих жодна дитина контрольної групи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сутність, зміст та види бесіди як методу навчання
Організація навчання у початковій школі залежить як від об'єму та змісту навчального матеріалу, так і від правильного вибору методів його викладання. Відомо, що тільки правильно підібрані методи навч ...

Поняття «педагогічна технологія»
Розглянемо кожну групу тлумачення поняття "педагогічна технологія". Раціональний спосіб досягнення свідомо сформульованої освітньої (навчальної, виховної) мети. Педагогічна технологія визна ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net