Історія розвитку пейзажного жанру

Педагогіка » Пейзаж "Осіннє місто" та методика роботи над пейзажною композицією в загальноосвітніх школах » Історія розвитку пейзажного жанру

Сторінка 2

В мистецтві 20 ст. ряд майстрів старається знайти найбільш стійкі риси того чи іншого ландшафтного мотиву, очищаючи його від всього "переходящего" інші за допомогою лікуючих або драматично напружених кольорів співзвучностей підкреслюють внутрішню динаміку ландшафта, а деколи і його національну своєрідність, треті, під впливом художньої фотографії, переносять основний акцент на причудливість і психологічну виразність мотиву.В 20 ст. В Європі і Америці отримала широке поширення індустріальний пейзаж, який нерідко трактував світ техніки як свого роду анти природу (Ч. Демут, Н. Спенсер, Ч. Міллер в США). Міський пейзаж футуристів і експресіоністів часто приймає загострено агресивний або відчуджений вигляд, проникнутий настроями трагічної безвихідності або жалю. Український живопис останньої третини ХІХ- поч ХХ ст в своєму розвитку спирався на досягнення національних митців попередньої доби і передусім на творчість Шевченка, з іменем якого пов'язане ставлення і утвердження реалізму. В середині 1880-х років в український пейзажний живопис прийшли талановиті митці, серед яких одне з найпочесніших місць належить С.І. Світославському (1857-1931). Внутрішній вигляд селянського двору, глуха вулиця провінційного містечка, тихий закуток передмістя - такими були сюжети багатьох живописних полотен цього майстра. Чим далі, тим пейзажі С.І. Світославського набувають все відчутнішого соціального звучання, про що свідчать, зокрема, картини "Вулиця повітового міста" та "Миргород". Одним з найбільш улюблених його мотивів було зображення київських передмість, який він майстерно розробив, зокрема, у картинах "Зими. Околиця Києва" та "Околиця Києва. Літо".Видатним майстром пейзажу був і сучасник Світославського П.О. Левченко (1856-1917). Він теж любив зображувати прості невибагливі сюжети: глухі куточки сіл і провінційних містечок, похилені хати, старі вітряки".В картинах і етюдах такого плану як "Стара хата" ,"Блакитна хата", "Опівдні. Хата", проявилося неабияке живописне обдарування Левченка. Він успішно ро'язує в них складні завдання, зв'язані, зокрема, з передаею яскравого сонячного освітлення, з чим не завжди могли впоратися навіть найвидатніші пейзажисти.

Для його робіт характерне органічне поєднання, чіткості і ясності створюваного образу з витонченою, неначе вібруючою кольроовою гамою, де кожен колір трактується з найтоншими градаціями", а "кожний мотив, не втрачаючи своєї безпосередності і конкретності, набуває узагальненого звучання, осмислюється як глибокий історичний образ". С.І. Васильківський (1854-1917) відомий передусім як тонкий лірик, співець чаруючої, неповторної краси рідного краю. Багато уваги він приділяв зображенню природи в її перехідних, мінливих станах. Він володів неабияким хистом живописного синтезу, умінням творити узагальнюючі, типові образи рідної природи. Щодо цього ніхто з українських живописців зрівнятися з ним не міг. Прекрасним зразком синтетичного живописного образу великої художньої сили є, зокрема, картина "Козача Левада" - справжня перлина українського національного мистецтва. Картина відзначається багатством кольорових градацій і рефлексів, бездоганністю в передачі тонових відношень. Звертає увагу продумане поєднання детально виписаних предметів переднього плану, яке посилює відчуття просторовості, повітряності пейзажу.

Поряд з Орловським, Світославським, Левченком та Васильківським - найвидатнішими українськими пейзажистами останньої третини 19 - поч. 20 ст. - успішно виступали в галузі пейзажного живопису М.І. Мурашка, Ткаченка М.С. і т.д. М.І. Мурашко (1844-1909) належав до старшого покоління українських митців, творчість яких розвивалась під безпосереднім впливом передвижників, зокрема І. Репіна. Живописна манера М.І. Мурашка, його підхід до трактування образів природи найповніше розкривається в пейзажах "Над Дніпром" та "Дніпро", в яких зображено велику українську ріку в околицях Києва. В картині "Над Дніпром" композиція побудована на ритмічному чергуванні й контрасному зіставленні розміщених по діагоналі великих кольорових плям. В картині "Дніпро" композиція побудована на гармонійному поєднанні великих кольорових площин. В картині добре передано відчуття спокою, що панує в природі. В російському пейзажі 19-20 ст. реалістичні традиції 2-ї пол. 19 ст. переплітаються з впливом імпресіонізму і "модерну". Близькі до пейзажу настрою Левітана, але більш камерні по духу твори В.А. Серова, П.І. Петровичеві, Л.В. Туржанського.

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Організаційно-методичні основи проведення занять плавання їх слабозорими підлітками
Профілактика інвалідності розглядається в комплексі соціальних, медичних і індивідуальних заходів, спрямованих на попередження виникнення фізичних, розумових, сенсорних дефектів. На попередження пере ...

Козацькі організації Задністров’я кінця ХХ століття
Кінець ХХ століття в козацькому русі характеризується як період росту організацій різного направлення та чисельного росту членів цих організацій. Причиною цьому слугувало підвищення загального інтере ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net