Аналіз образотворчих аналогів і джерел

Педагогіка » Пейзаж "Осіннє місто" та методика роботи над пейзажною композицією в загальноосвітніх школах » Аналіз образотворчих аналогів і джерел

Сторінка 1

З дитинства нас супроводжують картини природи, відображені відомими художниками. Усім відоме монументальне полотно пейзажиста І.І. Шишкина "Жито" (1878): безкрає поле достигаючого жита, обрамлене ланцюгом могутніх сосен на горизонті, сприймається як епічний образ безкрайніх просторів рідної землі. Серед інших образів природи й тихі сумні літні вечори, і прозора водна гладь, і невичерпна глибина фарб золотої осені. Це картини І.І. Левітана. Його картини настільки глибоко увійшли до нашого життя, що ми часто говоримо: "левітанівський куточок", "левітанівський настрій". Художник зумів розкрити своєрідний ліризм природи, показати її красу.

На прикладі творів Шишкіна і Левітана видно, що в зображеннях природи виражається світогляд художника і його епохи, національні, історично обумовлені особливості сприйняття природного світу.

Пейзажі Ісаака Левітана часто називають шедеврами. Він не просто зобразив знайомі багатьом пейзажі. Іноді говорять: "Художник оспівав красу природи". Цей вираз означає, що у своїх картинах він вклав всю силу любові. Картини Левітана дійсно повні любові до рідного краю. Вони схожі на гарну музику й на витончену поезію. Дивлячись на картину Левітана "Золота осінь", згадуєш і музику російських композиторів, і кращі рядки російської поезії про осінь: "Очей зачарування", "у багрець і золото одягнені ліси" - ці слова Пушкіна дуже підходять до "Золотої осені".

На полотні ми бачимо характерний російський пейзаж. Спокійний день у середині осені. Сонце світить, але вже не так яскраво. Перед очима відкривається російський простір: поля, гай, ріка. Синє з білими хмаринами небо на обрії сходиться з лінією лісу. Вузька річка з невисокими берегами перетинає картину вертикально, допомагаючи окові глядача побачити перспективу. Чіткими вертикальними мазками художник показує рух води.

Перед нами березовий гайок, береза - дуже мальовниче дерево. Левітан, як і багато художників, любив берези, і часто зображував їх у своїх пейзажах. Осінь вже розфарбувала природу у свої осінні кольори: жовтий, охристий, жовтогарячий. Вони такі яскраві, що спочатку здається: вся картина написана різними тонами жовтого кольору, але це лише на перший погляд. Придивившись, ми бачимо, що й трава на передньому плані ще зелена, тільки починає жовтіти. І далеке поле, за яким видніється кілька сільських будинків, ще зелене. Але наша увага прикута саме до жовтих берізок, їхнє листя тріпотить на вітрі, переливається як золото в сонячному світлі. Загальний настрій пейзажу врівноважений і спокійний.

Видатним майстром пейзажу був сучасник Левітана – Василь Полєнов (1844-1927). Його роботи відзначаються складними продуманими сюжетами. Пейзажі майстра завжди прописані до дрібниць, ними можна милуватися годинами і знаходити все нові й нові деталі. Він майстерно зображував світло і повітря, розкішно малював зелень, успішно розв’язував складні завдання, пов’язані з передачею яскравого сонячного освітлення, з чим не завжди могли впоратися навіть найвидатніші пейзажисти. Вся його майстерність прослідковується у видатному пейзажі «Золота осінь».

Сергій Васильківський – один з видатних українських живописців кінця ХІХ – початку ХХ століття. Свою майстерність художник повністю віддає Україні: він пише пейзажі Подніпров'я, Поділля, Слобожанщини, архітектурні пам'ятники, жанрові картини, історичні полотна. За надзвичайно яскраву колоритність Васильківського вважають найбільш «сонячним художником» свого часу. Картина «Козача левада» є однією з найбільш відомих робіт художника, левадою в Україні звуть затишний зелений куточок рівнини побіля водойми. Колись у таких місцях охоче спинялися на перепочинок козаки та чумаки: тут можна було напоїти та попасти коней та волів. Часом поблизу левад люди оселялися назавжди.

Для С.Васильківського такі місця мали велику вагу. Він вбачав у левадах, як сам казав, “людські гнізда”, образ України. Композицію (побудову) картини художникові підказав вигляд реальної левади, яких багато колись було поблизу Харкова. Писав художник з натури, навіть уже готовий твір виносив на луки, щоб ще раз перевірити окремі деталі. Працював без підмальовка, виключно кольором, що є ознакою найвищої майстерності. Писав картину протягом шести років.

Цікавою для себе я відмітила творчість Чередниченка, який тяжіє до академічної школи. За сприйняттям і утвердженням дійсності – він романтик. Романтизм, красиве й доречне перебільшення реальності, й тепер не втратив своїх блискучих можливостей у живописі, і сьогодні, в час усяких екзотизмів та інших "ізмів", культ піднесеної краси робить його оригінальною, яскравою особистістю, художником зі своєрідним світобаченням, глибоким відчуттям кольору та форми у мистецтві. Природна стихія художника - пейзажі Сумщини, Харківщини, де він продовжує плідні традиції своїх великих попередників: Сергія Васильківського, Василя та Федора Кричевських, Антона Лосенка. Етапною роботою Олександра Чередниченка правомірно вважати символічне для нього полотно "Шлях. Сіль степів", де між небом і землею іде валка волів. У цій роботі відчувається трактування художника прадавньої слов'янської культури та її внутрішніх суперечностей, а водночаз пошук і утвердження перспектив та гармонії Всесвіту, торжество світлих сил природи.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості методики проведення уроків фізичної культури в 1-4 класах
Під час проведення уроків фізичної культури учні здобувають необхідні знання, навички та вміння. Внаслідок цього зміст уроку фізкультури, його організація проведення визначаються відповідними методам ...

В.О. Сухомлинський про роль навчання в розвитку дітей
Василь Олександрович Сухомлинський у низці наукових та публіцистичних робіт розглядає процес навчання як радість пізнання, як красу розумової праці. Переконливо показати, що в знаннях зосереджена кра ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net