Методика експериментального дослідження

Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована експериментальна методика , яка була забезпечена відповідними необхідними і достатніми умовами екологічного виховання учнів початкових класів, де ядром виступав народознавчий матеріал.

У ході експерименту проаналізовані чинні навчальні програми для учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх шкіл виявлено їхню народознавчу спрямованість.

Проведене дослідження показало, що використання засобів народознавства в екологічному вихованні правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв’язання проблеми вдосконалення виховного процесу у сучасних умовах початкової ланки освіти.

У здійсненому досліджені було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, уточнено зміст понять «народознавство», «екологічне виховання», встановлено функції, принципи та засоби народознавства, а також методи, прийоми та засоби екологічного виховання молодших школярів.

У дослідженні визначено, що основними педагогічними умовами, які забезпечують ефективність екологічного виховання із використанням народознавчого матеріалу:

· систематичність та послідовність екологічного виховання засобами народознавства;

· врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;

· емоційність виховання;

· особистий приклад вихователя;

· організація безпосередньої діяльності дітей по охороні природи.

Дуже важливим фактором при використанні засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів

Були такі методи , форми роботи: бесіди, екологічні казки, свята, тренінги, конкурси, уроки милування, екскурсії, випуск книжок – розкладок, листівок ті інше.

Дослідження показало, що основними критеріями сформованості екологічної вихованості з використанням народознавчих засобів були:

· дотримання правил поведінки у навколишньому середовищі;

· здатність самостійно обирати об’єкти екологічної дійсності;

· емоційно – ціннісне ставлення до оточення;

· доброта, чуйність і увага до оточення

Поглиблене вивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, що реалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів. Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень вихованості сформовано у 30% учнів, середній 68%, та низький – 2%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості досліджуваної якості, змін майже не відбулося.

Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:

· систематично, послідовно та цілеспрямовано використовувати народознавчі засоби в екологічному вихованні молодших школярів;

· використовувати різноманіття виховних заходів з екологічного виховання як із змістом, так і за формою проведення;

· організувати практичну діяльність школярів з охорони навколишнього середовища;

· залучати до виховної роботи сім’ю.

Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають аспекти дослідження формування емоційно – ціннісного ставлення до природи засобами народних традицій, народний календар у формуванні екологічної культури учнів початкових класів.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Математичне моделювання як метод пізнання навколишнього світу
Математична модель - наближений опис якого-небудь класу явищ зовнішнього світу, виражений за допомогою математичної символіки. Аналіз математичної моделі дозволяє проникнути в сутність досліджуваних ...

Математична газета і математичний куточок в газеті
Математика як наука містить багато цікавого та захопливого, а за змістом – доступного розумінню молодших школярів. Для розширення математичного світогляду учнів, для ознайомлення їх з цікавими фактам ...