Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована експериментальна методика , яка була забезпечена відповідними необхідними і достатніми умовами екологічного виховання учнів початкових класів, де ядром виступав народознавчий матеріал.
У ході експерименту проаналізовані чинні навчальні програми для учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх шкіл виявлено їхню народознавчу спрямованість.
Проведене дослідження показало, що використання засобів народознавства в екологічному вихованні правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв’язання проблеми вдосконалення виховного процесу у сучасних умовах початкової ланки освіти.
У здійсненому досліджені було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, уточнено зміст понять «народознавство», «екологічне виховання», встановлено функції, принципи та засоби народознавства, а також методи, прийоми та засоби екологічного виховання молодших школярів.
У дослідженні визначено, що основними педагогічними умовами, які забезпечують ефективність екологічного виховання із використанням народознавчого матеріалу:
· систематичність та послідовність екологічного виховання засобами народознавства;
· врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;
· емоційність виховання;
· особистий приклад вихователя;
· організація безпосередньої діяльності дітей по охороні природи.
Дуже важливим фактором при використанні засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів
Були такі методи , форми роботи: бесіди, екологічні казки, свята, тренінги, конкурси, уроки милування, екскурсії, випуск книжок – розкладок, листівок ті інше.
Дослідження показало, що основними критеріями сформованості екологічної вихованості з використанням народознавчих засобів були:
· дотримання правил поведінки у навколишньому середовищі;
· здатність самостійно обирати об’єкти екологічної дійсності;
· емоційно – ціннісне ставлення до оточення;
· доброта, чуйність і увага до оточення
Поглиблене вивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, що реалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів. Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень вихованості сформовано у 30% учнів, середній 68%, та низький – 2%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості досліджуваної якості, змін майже не відбулося.
Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:
· систематично, послідовно та цілеспрямовано використовувати народознавчі засоби в екологічному вихованні молодших школярів;
· використовувати різноманіття виховних заходів з екологічного виховання як із змістом, так і за формою проведення;
· організувати практичну діяльність школярів з охорони навколишнього середовища;
· залучати до виховної роботи сім’ю.
Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають аспекти дослідження формування емоційно – ціннісного ставлення до природи засобами народних традицій, народний календар у формуванні екологічної культури учнів початкових класів.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Ознайомлення учнів з новою лексичною одиницею і процес її засвоєння
Цей процес починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Перекладні способи розкриття значень іншомовних ЛО включають: - однослівний переклад: bird - птах, salt - сіль; ...
Компоненти
техніки фізичних вправ
Значення рухів, які входять до складу рухової дії, неоднакове, тому прийнято розрізняти основу техніки рухів, головну (визначальну) ланку і деталі. Основа техніки рухів — це сукупність тих ланок і ри ...