Може, в полі, серед поля,
В молодій озимині?
4-й журавель.
Нам далеко ще летіть,
Поки в крилах заболить.
1-й журавель.
До широких споконвіку
Облюбованих боліт.
Тепловій.
Здрастуйте, журавлики веселі,
Як жилося вам на чужині?
Вже за вами скучили гніздечка
В нашій рідній стороні.
Тепле сонце вже летить над краєм,
І весна проходить по ріллі.
Дівчинка.
Не турбуйтесь, ми вас всі вітаєм,
Довгоногі, рідні журавлі.
Декорація хати. З вікна виглядає дівчинка, до неї підлітає Ластівка.
Дівчинка.
Ти знов защебетала у мене над вікном,
Із вирію вернувшись, клопочешся гніздом.
А там же вічне літо цвіте, як Божий рай, —
Чого ж вернулась знову ти в мій журливий край?
Ластівка. Хоч літо там і сяє — любіше тут мені:
Така квітучо-пишна Вкраїна по весні.
Така квітчасто-люба, що й в тім краю-раю
Вже бачу я хатину, де це гніздечко в'ю.
Діти співають українську народну пісню «Щебетала пташечка».
Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком. Двічі
«Прилинь, прилинь, чаронько, весно красная,
Як легенька хмаронька, в небі ясная. Двічі
Вбери степи травами, вквітчай ніжними
Потоки купавами білосніжними. Двічі.
Осип луки перлами, укрий росами —
Розлийся джерелами стоголосими!» Двічі.
Влітає Шпак. Стає біля дерева, на якому прикріплена шпаківня.
Дитина.
Знову в саду молодому
Шпаківня з пахучих дощок.
І знову у нас біля дому
Щебече знайомий шпачок.
Шпак.
Прибув я весну зустрічать
З далекого теплого краю.
Невтомно летів я сюди,
Я знаю, я знаю, я знаю,
Що рідні найкращі сади!
Ну, де ще на світі їм рівні,
З таким кучерявим гіллям?
За те, що зробили шпаківні,
Все літо співатиму вам!
Чути спів солов’
я
.
1-ша дівчинка.
Аж гнеться калина від співу дзвінкого!
Це що там співає? Не видно нікого.
2-га дівчинка.
Поглянь-но ти краще в калину рясну:
Ото соловейко стрічає весну.
1-ша дівчинка.
Щебече, витьохкує, срібно сміється,
І де
стільки сили у нього береться?
2-га дівчинка.
Такий же маленький, а як він співа!
Немовби до нас вимовляє слова.
1-ша дівчинка.
Співа соловейко про сонце й хмаринку,
Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.
2-га дівчинка.
А нам не наслухатись гарних пісень:
В садок під калину приходим щодень.
1-ша дівчинка. І
дуже ми вдячні маленькій пташині:
Хоча вона взимку жила на чужині,
2-га дівчинка.
Та пісню принесла у рідний свій край.
Співай, соловейку, ще дужче співай!
Влітає Соловейко
.
Учитель.
Які ж бо ви всі молодці. Ми змогли почути спів птахів. А чи знаєте ви, що люди здавна спостерігали за голосами й поведінкою птахів у теплу й холодну, ясну, сонячну і похмуру, дощову погоду. Звідси—прикмети. Вони увібрали багатолітній життєвий дослід. Тож, враховуючи їх, люди знали, коли краще сіяти врожай, коли збирати, коли скирти ставити.
Та й у боротьбі зі шкідниками саду в людини немає старанніших помічників, ніж птахи. Це передусім синиці, шпаки, ластівки. За добу вони з'їдають стільки, скільки важать самі. Тільки пара шпаків з'їдає 7 500 хрущів та личинок, а пара синиць — не менше ніж 10 000 комах.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Бліц-інтерв`ю
Цей вид роботи використовується для перевірки знань, які отримані на попередніх уроках. Тривалість вправи залежить від цілей та типу уроку (5 – 10 хв.). учні самостійно готують запитання, що будуть с ...
Поняття "музичні здібності"
Музичні здібності – індивідуальні психологічні властивості людини, що зумовлюють сприйняття, виконання, написання музики, здатність до навчання в галузі музики. В тій чи іншій мірі музичні здібності ...