Роль української літератури у формуванні національно-свідомої особистості

Педагогіка » Формування національної свідомості засобами народної педагогіки » Роль української літератури у формуванні національно-свідомої особистості

Сторінка 3

• Чи залишилася б у пам'яті стількох поколінь Маруся Чурай, якби вона стояла осторонь життя свого народу, його боротьби за волю і державність?

Формуванню національної свідомості сприятиме також характеристика інших персонажів у романі «Маруся Чурай» та образів драматичної поеми «Дума про братів неазовських». Героїку визвольної боротьби проти Польщі поетеса відтворює не через показ великих батальних сцен, а через майстерне змалювання кращих рис українського національного характеру. Прикметно, що ці герої часто мають антиподів саме в питаннях ставлення до боротьби за незалежність, служіння Батьківщині, вияву волелюбності та хоробрості, рівня державного мислення. Таке протиставлення дає місце для порівняльної характеристики, а через неї – для глибокого обгрунтування вибору ідеалу. Воно легко простежується: Чурай – Вишняк, Байда Вишневецький – Ярема, мандрівний дяк – «собраття», що «пішли у стовбур» («Маруся Чурай»); Павлюк, Сахно Черняк – козаки, що зрадили «Дума про козаків неазовських»). Такі зіставлення цікаві ще й тому, що Ліна Костенко ретроспективно висвітила людські характери наших предків і наших сучасників. Тому навколо антитези

У всіх оцих скорботах і печалях,

у всіх оцих одвічних колотнечах –

і чураївські голови на палях,

і вишняківські голови на плечах

можна розгорнути широку дискусію. Характеристика образів Чурая та Вишняка у романі хоч і подається через оцінку їх Марусею, але все ж окремо. Вона лише раз порівнює їх. І тільки в антитезі вони стають поруч, та вже не як літературні герої, а як узагальнюючі типи.

Чурай і Вишняк по-різному дивляться на ті історичні події, що розгортаються в Україні. Перший – безпосередній активний учасник їх, який «борючись до загину», віддає життя, другий – завжди осторонь кривавих битв і навіть уміє на цьому «нагріти руки». Вишняк нібито соціальне нейтральна особа, він не виявляє своїх політичних уподобань. Насправді представлений ним прошарок людей надзвичайно небезпечний і шкідливий для державного становлення нашого народу в різні історичні епохи.

Вчитель-словесник пропонує учням знайти в тексті місця, в яких ідеться про Чурая або Вишняка, проаналізувати їх і подумати над орієнтовно такими завданнями і запитаннями:

Чим різняться типи суспільної поведінки Чурая і Вишняка? Свобода і статок, загальнонаціональне і особисте. З'ясуйте пріоритетність цих понять для кожного з названих персонажів.

Як опоетизував Чурая народ у своїй думі? Чи є у Вишняка перспектива бути увічненим так само?

Доведіть прикладами з життя та з інших літературних творів, що ці два образи не випадкові, не рідкісні, а уособлюють численних представників цілих суспільних прошарків, що існували в Україні і в минулому, і нині. Поясніть роль цих прошарків у процесі виборювання української державності.

З'ясуйте за допомогою фразеологічного словника значення фразеологізму «мати голову на плечах». Порівняйте його із значенням, яке вкладене у вислів «вишняківські голови на плечах». У чому різниця? Яке ставлення до героя і суспільного прошарку, що він представляє, викликає в нас ця зміна?

Вдумайтесь у смисл рядка «і чураївські голови на палях». До яких роздумів підводить нас Ліна Костенко, поставивши ці два вислови поряд? Хто з героїв ближчий їй за духом? А вам? Чому?

Не менш цікавою є пара Байда Вишневецький і Єремія. Виходці з одного роду, вони вписали в літопис краю, який дав їм життя, діаметрально протилежні сторінки. Байда увійшов туди як захисник землі й народу від турецьких загарбників, його онук – як мучитель і вбивця. Ліна Костенко недаремно змальовує їх зустріч, хоча вони й жили в різні часи. Використавши оригінальний прийом – своєрідну переробку відомої «Пісні про Байду», вона показує, що манкурство і відірваність від життя власного народу робить Ярему катом, дії якого тотожні з діями лютого ворога України – турецького царя. Вони обидва вішають Байду, зачепивши гаком за ребро, і однаково готові знищувати Україну. Сюжети народної пісні й її переробки відрізняються. Різні їхні кінцівки: у пісні турецький цар справедливо покараний, у переробці йдеться не лише про покарання Яреми. Поетеса робить висновок, який визначає зразу як явище, що є ганебнішим від дій зовнішнього ворога. Ця думка виражена в словах Байди:

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості підготовки руки дитини до письма в умовах особистісно-орієнтованого навчання
Важливе значення для навчання дитини у школі має підготовка руки дитини до письма, яка здійснюється у дитячих навчальних закладах вже понад десяти років. Нагромаджено і описано чималий досвід цієї ро ...

Актуальність і доцільність дослідження науково - дослідницької діяльності студентів
Актуальність дослідження. Сучасний рівень соціально-економічного розвитку України ставить перед навчальними закладами нові завдання щодо підготовки спеціалістів схильних до нових інновацій і творчост ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net