Матеріали експериментального дослідження роботи

47% опитаних виявили недосконалу обізнаність з освітньою і культурно-історичною спадщиною України, а 10% обсягом своїх знань з цього зовсім не задоволені.

Аналіз результатів опитування показав низький рівень культури першокурсників у ставленні до суспільства і людей. Майже половині респондентів (57%) властива недорозвиненість почуття обов'язку перед громадськістю й близькими людьми, відсутність критичного ставлення до власного досвіду та поведінки товаришів, їм же притаманні егоїстичні почуття, а 10% з них схильні до згубних звичок.

Застосовуючи розроблені критерії оцінки рівня сформованості національної свідомості особистості, ми встановили наявність якостей української духовності у сучасної молоді. Рівень національної свідомості ми визначили по самоусвідомленню особистості своєї причетності до етносу, нації, народу, його культури, України та спонукання до національного самовиховання.

У ході дослідження ми прийшли до висновку, що формування національної свідомості молодого покоління може бути успішним лише тоді, коли воно стане справою не окремих ентузіастів, а цілих педагогічних колективів, усіх освітян України.

Факти історії, зокрема тієї, що творяться сьогодні, переконливо засвідчують, що процеси становлення держави проходять тим інтенсивніше і динамічніше, чим вищою є національна свідомість народу, чим глибше усвідомлення ідей національного відродження.

На підставі опрацювання науково-педагогічної і методичної літератури, вивчення досвіду шкіл міста Херсона, роботи зі студентами факультету української філології, можна стверджувати, що до основних складових системи виховання національної свідомості засобами народної педагогіки, відносяться: зміст освіти, належне організаційно-педагогічне і методичне забезпечення організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, спільна цілеспрямована робота школи, сім'ї і громадськості.

Чільне місце в цій роботі належить вчителю-словеснику, тому що він є носієм української культури, літератури., рідної мови, що становлять основу національної системи навчання і виховання.

За результатами нашого дослідження можна стверджувати, що:

В Україні, як і в інших країнах світу, історично склалася своя система виховання, яка максимально враховує національні риси і самобутність українського народу. Дослідження, особливо останніх років, свідчать, що пращури українців в епоху глибокої античності, часів трипільської культури мали власну писемність, агрокалендар, багатий фольклор, виховні традиції і звичаї. Протягом тисячоліть народна система виховання зароджувалась, розвивалась, захищаючи від руйнівного впливу як прямих чужоземних загарбників, так і замаскованих – реакційних, шовіністичних політичних сил.

Виникло виховання ще на початку існування людського суспільства як засіб трансмісії людських знань і досвіду від

покоління до покоління. Наші предки, поряд з розвитком ремесел і промислів, створили оригінальну систему виховання, яка відображала вимоги народу й тогочасні соціальні відносини.

Змістом виховання і навчання був реальний процес повсякденного побутового і трудового життя людини, а основними засобами – спостереження, показ і багаторазові повторення різних дій.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Основи формування професійної туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи
Швидкі темпи розвитку світової економіки і вимоги підвищення ефективності навчально-методичної бази туристської освіти висувають також проблему забезпечення випереджаючих темпів і поглиблення змісту ...

Особливості екологічного виховання учнів ПТНЗ
Екологічне виховання - систематична педагогічна діяльність. Спрямована на розвиток в учнів ПТНЗ екологічної культури. Завдання екологічного виховання в ПТНЗ: сприяти нагромадженню екологічних знань; ...