Проблема взаємозв’язку навчання та розвитку учнів у психолого-педагогічні літературі

Педагогіка » Взаємозв’язок навчання та розвитку учнів » Проблема взаємозв’язку навчання та розвитку учнів у психолого-педагогічні літературі

Сторінка 3

В.В.Сєрікова пропонує будувати навчання на основі життєвого досвіду суб’єкту (не тільки пізнання, але й спілкування, продуктивної діяльності, творчості) таким чином, щоб він міг стати не тільки суб’єктом власної навчальної діяльності, але й всього свого життя. Для цього потрібно йому забезпечити, окрім інтелектуального розвитку, і особистісний розвиток, розвиваючи здібності до стратегічної діяльності, креативність, критичність, смислотворчість, систему потреб і мотивів, здатності до самовизначення, саморозвитку, позитивну Я-концепцію, тощо.

Значний вплив на розвиток особистості в процесі навчання має особистісний підхід. Основу його становить сукупність вихідних концептуальних уявлень, цільових установок, психодіагностичних та технологічних засобів, що забезпечують більш глибоке цілісне розуміння, пізнання особистості людини і на цій основі – її гармонійний розвиток в умовах існуючої системи освіти. Способом його реалізації у навчанні є перетворення навчання у сферу самоствердження особистості. Особистісно стверджувальна ситуація – це та, яка актуалізує сили особистості.

Є.Б.Бондаревська, досліджуючи освіту, вбачає можливості розвитку суб’єктності не тільки в навчанні, але й в особистісно орієнтованому цілісному педагогічному процесі. Вона наголошує не тільки на природовідповідності, але й культуровідповідності педагогічного процесу – особистість розвивається не тільки як суб’єкт пізнання, суб’єкт життєдіяльності, але й як суб’єкт культури – його носій, зберігач, користувач, творець .

Процесуальний аспект навчання, що базується на гуманізації, виявляється, на думку В.С.Лутая, в зміні мотивації засвоєння та використання знань: із засобу лише «добування нових знань» на засіб самоствердження через використання цих знань на практиці. Самоствердження є необхідним компонентом «розумової продуктивної праці». Розробка вихідних пунктів навчання висуває на передній план зміст того досвіду, опанування яким забезпечує розвиток особистісних функцій індивіда. Отже, найбільш ефективне те навчання яке враховує індивідуальні задатки, здібності, можливості і досвід учасників навчального процесу шляхом прилучення їх до досягнень людської цивілізації і включення в діалог, використовує передові педагогічні й інформаційні технології для оволодіння кожним з них певною сумою предметних знань, умінь, навичок та забезпечує розвиток особистості учня. Психолого-педагогічними основами такого навчання є виявлення індивідуальності, унікальності, неповторності кожного учня; актуалізація, ініціювання і окультурення його досвіду засобами шкільної освіти, задля забезпечення культурного і духовного його самовизначення, розвитку і самореалізації.

Страницы: 1 2 3 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Декоративні рослини що зростають на клумбах м. Харкова
При вивченні клумб в садах і парках міста ми з'ясували, що поряд із розсадою декоративних рослин на клумбах поширюються різноманітні бур'яни. Деякі з них досить декоративні і нібито просяться в озеле ...

Народна пісня як джерело дидактичних знань
В українській етнопедагогіці серед традиційних джерел передачі дидактичних знань помітне місце посідає народна пісня. Психологічною базою виховного впливу пісні, яка має в собі елементи дидактичних з ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net