Сутність та зміст навчання в загальноосвітньому закладі

У центрі особистісно орієнтованого навчання – особистість учня і вчителя, тому особистісно орієнтоване навчання розглядається В.В.Сєриковим як втілення особистісного підходу в практику реального навчально-виховного процесу. Вихідним концептуальним положенням особистісно орієнтованого навчання є включення базових характеристик освітнього процесу – цільових, змістовних, процесуально-методичних у сферу самовизначення, самореалізації учасників педагогічного процесу, оскільки поза особистістю того, хто вчиться, не може прийматись рішення - для чого, чому саме та як він буде навчатися.

Суттєву роль у впровадженні особистісно орієнтованого навчання психологи відводять принципу гуманітаризації викладання наукових знань (І.Д.Бех) - надання конкретній пізнавально-навчальній діяльності ціннісного спрямування та його гуманізації ( Г.О.Балл) - орієнтації цілей, змісту, форм і методів на якнайповніше втілення у кожному учневі окресленої в такий спосіб людської сутності. З огляду на категорію свободи, як одну з основних характеристик особистості, Г.О.Балл виділяє дві сторони гуманізації освіти: першу - орієнтовану на досягнення учнями формальної свободи і другу, що має на меті розкриття можливостей наповнення свободи учня повноцінним змістом через прилучення до досягнень цивілізації і включення в діалог.

Зважаючи на суть особистісно орієнтованого навчання, його завданням, на думку С.У.Гончаренко, найбільше відповідає побудова предметного навчання за інтегрованим типом, бо дає можливість виявити ставлення учня до навколишнього світу, який є для нього цілісним, всебічним, динамічним.

Особистісно зорієнтоване навчання містить:

- диференціацію навчання;

- навчальне спілкування;

- систему корекції знань, умінь, навичок;

- оновлення змісту навчання;

- розвиток дитини як активного учасника навчального процесу на заняттях та в ігровій діяльності.

Метою такого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її субєктності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні.

Завданнями особистісно орієнтованої системи навчання є:

- розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного учня;

- максимально виявити, ініціювати, використати, «окультурити» індивідуальний (суб'єктний) досвід учня;

- допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не формувати попередньо задані якості;

- сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначати лінії життя.

Особистісно орієнтоване навчання ставить перед вчителем наступні завдання: забезпечити розвиток суб’єктності, саморозвитку особистості, його інтелектуальний розвиток, формування в його світогляді цілісної картини світу. Навчальний процес насичений знаннями, які повинен засвоїти учень, а повинен бути насичений розумінням (А.Н.Леонтьєв). Центральним моментом педагогічного керівництва при такому підході більшість вчених (Е.В.Бондаревська, А.А.Плігін, В.В.Сєріков, В.Т.Фоменко А.В.Хуторський та ін.) вважають допомогу, підтримку, соціально-педагогічний захист, розвиток учня.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Визначення здорового способу життя та його формування
У філософському розумінні спосіб життя – це синтетична характеристика сукупності типових видів життєдіяльності людей (індивідів та соціальних утворень) у поєднанні з умовами життя суспільства. Спосіб ...

Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань
Аналіз наукової літератури та дані констатувального етапу експерименту було взято за основу для визначення умов розвитку пізнавальної активності старших дошкільників. Основною метою формувального ета ...