Актуальність правового виховання дітей старшого дошкільного віку

Педагогіка » Актуальність правового виховання дітей старшого дошкільного віку

Сторінка 2

Система освіти має забезпечити:

створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України;

формування особистості та професіонала-патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації;

виховання культури миру.

Культура миру означає сталий розвиток, охорону довкілля, якість життя для кожної людини, утвердження в суспільстві істинно гуманного ставлення до кожного його члена. Однією із складових культури миру та не насилля є питання прав дитини., "Виховання людини демократичного світогляду і культури, яке дотримується прав і свобод особистості" - проголошено Національною доктриною розвитку освіти в Україні.

Висунення проблеми правової освіти на передній план політичного, педагогічного та соціального життя зумовлене кількома причинами. В психолого-педагогічні літературі, виступах високих посадових осіб вказується багато причин, але прослідковуються три основні.

Перша з них - рух українського суспільства і відповідно суспільної думки до громадянського, відкритого, європейського суспільства, що передбачає зацікавленість усієї спільноти болючими злободенними питаннями.

Друга, не менш важлива, причина актуалізації цієї проблеми - це сучасне становище дітей в Україні. Статистичні дані свідчать про те, що дитинство в Україні перебуває у кризовому стані. За даними Міністерства освіти України, кожна друга дитина - хвора, від кожної 1000 дитини відмовилися батьки, 15%дітей України - безпритульні, 17% дітей не мають змоги розвивати свої здібності.

Загальна несприятлива соціально-економічна ситуація, різка відмінність у рівнях життя, вимушена міграція населення, виникнення у багатьох людей почуття невпевненості у собі, тривоги за завтрашній день,

песимізму та загальної агресивності - усі ці чинники позначаються на соціальному статусі сучасного дитинства.

Третя причина, це зміна останнім часом ставлення до дітей, культури дитинства, внутрішнього світу дитини, її інтересів, запитів, побажань. Нині воно віддзеркалює гуманістичні підходи, які захищають самобутність і неповторність дитинства. Так, на думку К. Крутій,, наша мета полягає " у рішучому повороті освітнього закладу до особистості дитини, забезпеченні максимально сприятливих умов для виявлення і розвитку її задатків і здібностей на основі поваги і довіри до неї, її особистісних цілей".

Однак, стійкі стереотипи суспільної свідомості традиційно підтримують пріоритет світу дорослих над цінностями світу дитинства, що в педагогічних системах виявляється у тенденції адаптування дитини до світу дорослих. В умовах зниження віку дітей для початку шкільного навчання, коли батьки, а подекуди і педагоги, намагаються використати дошкільний вік головним чином для підготовки дитини до школи та раннього навчання читання, письма, іноземної мови, дедалі поширенішими стають явища, що позначаються поняттям "криза дитинства", "діти без дитинства", "дорослішання дитинства", "нерозвинене дитинство".

Хоча в прийнятому Законі "Про дошкільну освіту" висвітлюються основні завдання щодо розвитку та охорони дитинства, проте сучасне значення дитинства як самоцінного періоду життя людини важко торує собі шлях: надто повільно змінюється реальне ставлення дорослих до світу дитинства.

В умовах недостатньо розвинутої соціальної служби першими захисниками прав дитини мають стати дошкільні заклади як провідники ідей педагогізації суспільства, а також як взірці такої спільноти дорослих і дітей, життєдіяльність якої ґрунтується на гуманістичних засадах. Забезпечити дітям простір гуманістичної взаємодії з дорослими та однолітками - важливе завдання педагога. Розв'язати його під силу педагогові з належною гуманістичною організацією, який не стоїть на позиції, що "діти - це майбутні люди", а бачить в дитині вже сьогоднішню людину, перед якою і за яку він відповідальний.

Саме на цьому слід наголосити, характеризуючи гуманістичну педагогічну тенденцію, яка відповідає реальному статусу сучасного дитинства. Якщо ми визначаємо, що дитинство - це не підготовка до майбутнього дорослого життя, саме життя, то педагог повинен розуміти, що особливий світ дитинства має свої закономірності, взаємини, простір.

Видатний український педагог-гуманіст В. Сухомлинський вважав, що дитину взагалі не можна порівнювати з дорослими, немає такої єдиної спільної мірки, якою можна було б виміряти дорослого та дитину. "Дитинство - це світ з іншими життєвими нормами, з іншими поглядами, навіть з іншою мовою", - зазначав він.

Отже, питання правової освіти в дошкільних закладах є актуальним сьогодні.

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дослідження учнів будівельної професії щодо їх обізнаності стосовно напрямків самоосвіти
Для вивчення обізнаності учнів будівельної професії щодо напрямків їх самоосвіти нами було проведено анкетування майбутніх фахівців в кількості 20 осіб. Проаналізуємо відповіді учнів. Першим запитанн ...

Формування міжкультурної та соціокультурної компетенції
Проблема формування соціокультурної компетенції (СКК) набула особливої актуальності у 90-х роках минулого століття, коли були детально досліджені її складові: країнознавча (Н.Брукс, М.Бірам, Л.П.Голо ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net