Поняття про мовний етикет

Мовний етикет - прийнята в цій культурі сукупність вимог до форми, змісту, порядку, характеру і ситуативної доречності висловлювань. До мовного етикету, зокрема, відносяться слова і вирази, що вживаються людьми для прощання, прохання, вибачення, прийняті в різних ситуаціях форми поводження, інтонаційні особливості, що характеризують ввічливу мова та ін. Вивчення мовного етикету пов’язано з лінгвістикою, теорією та історією культури, етнографією, країнознавством, психологією та інших гуманітарними дисциплінами.

До сфери мовного етикету відносяться, зокрема, прийняті в цій культурі способи вираження співчуття, скарги, провини, горя та ін. Так, наприклад, в одних культурах прийнято скаржитися на труднощі та проблеми, в інших - не прийнято. В одних культурах розповідь про свої успіхи є допустимим, в інших ін.

Мовний етикет у вузькому сенсі слова може бути охарактеризований як система мовних засобів, у яких проявляються етикетні відносини.

Елементи цієї системи можуть реалізовуватися на різних мовних рівнях:

На рівні лексики та фразеології: спеціальні слова і вирази

На граматичному рівні: використання для ввічливого звернення множини; використання питальних речень замість наказових.

На стилістичному рівні: вимога грамотної, культурної мови; відмова від вживання слів, прямо називають непристойні та шокуючі об'єкти і явища, використання замість цих слів інші.

На інтонаційному рівні: використання ввічливій.

На рівні орфоепії: використання Здравствуйте замість добрий день, Будь-ласка замість Пожалуйста та ін.

На організаційно-комунікативному рівні: заборона перебивати співрозмовника, втручатися в чужій розмову та ін.

Специфіка мовного етикету в тому, що він характеризує як повсякденне мовну практику, так і мовну норму.

Етикет функціонує в суспільстві як сукупність двох форм поведінки: мовленевої і немовленевої.

Мовленевий етикет - це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Термін етикет походить ві французького слова etiguette, що означає ярлик, етикетка.

Головне призначення етикету у тому числі і мовленевого, - встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості. Адже мета спілкування - вплив однієї людини на іншу, регуляція поведінки об’єкта спілкування суб’єктом.

Функціональна типологія одиниць мовленевого етикету:

етикетні одиниці, якими виражаються вітання;

форми із значеннями прощання;

вислови вибачення;

мовленеві одиниці, що супроводжують прохання;

форми подяки;

конструкції побажальної модальності;

форми привітання з певної нагоди;

типові фрази ритуалу знайомства;

звертання;

згода, підтвердження;

заперечення;

співчуття;

пропозиція, порада.

Поради при звертанні:

вітаючись, добирайте ту вітальну форму, яка підходить до даної ситуації;

вітаючись, привітно посміхайтесь. Дивіться людині у вічі;

вітаючись, не тримайте руки в кишенях;

якщо ви молодше, вітайтесь першим;

якщо ви кудись зайшли, вітайтесь першим;

жінку має вітати чоловік;

підлеглий має привітати свого керівника;

незалежно від віку, статі, посади тощо першим вітається той, хто заходить до кімнати;

ідучи в гості, незабудьте, спершу привітати господиню, потім господаря, потім гостей.

Відбір етикетних одиниць залежить від таких факторів:

соціальна роль;

вік;

місце проживання;

стать;

культурно-освітній рівень адресата й адресанта, соціальна дистанція між ними;

характер ситуації спілкування;

специфіка взаємин між співбесідниками;

особистісні характеристики мовця.

Використання правил мовного етикету великою мірою залежить від конкретної ситуації спілкування, місця и обставин розмови, цільової настанови.

Залежно від цього йдеться про п’ять тональностей спілкування:

високу;

нейтральну;

звичайну;

фамільярну;

вульгарну.

Поради, щодо мовного етикету:

завжди контролюйте себе, коли ви говорите;

дотримуйтесь правил мовного етикету;

засвідчуйте свою вихованість, шану і уважність до співрозмовника, привітність, приязність, прихильність, доброзичливість, делікатність.

У сучасному етикеті є дві форми звертання - «Ви» і «Ти».

На «Ви» звертаються:

до малознайомої або незнайомої людини;

до свого друга чи приятеля в офіційній ситуації;

до рівного й старшого за віком і становищем;

Цікаве про педагогіку і навчання:

Історія поглядів вітчизняних дидактів на сутність та роль оцінки
Дискусія щодо необхідності застосування оцінок у навчанні розпочалася в Росії більш ста років тому у Петербурзькому педагогічному товаристві. Тоді відомий педагог С.І.Миропольський висловив таку думк ...

Завдання для самостійної роботи учнів у процесі позакласного читання
Позакласне читання – це урок навчаючий, тому до його дидактичної мети, перш за все, відноситься підготовка учнів до сприймання нового матеріалу. Підготовка повинна починатися з завершенням попередньо ...