Поняття про мовний етикет

Мовний етикет - прийнята в цій культурі сукупність вимог до форми, змісту, порядку, характеру і ситуативної доречності висловлювань. До мовного етикету, зокрема, відносяться слова і вирази, що вживаються людьми для прощання, прохання, вибачення, прийняті в різних ситуаціях форми поводження, інтонаційні особливості, що характеризують ввічливу мова та ін. Вивчення мовного етикету пов’язано з лінгвістикою, теорією та історією культури, етнографією, країнознавством, психологією та інших гуманітарними дисциплінами.

До сфери мовного етикету відносяться, зокрема, прийняті в цій культурі способи вираження співчуття, скарги, провини, горя та ін. Так, наприклад, в одних культурах прийнято скаржитися на труднощі та проблеми, в інших - не прийнято. В одних культурах розповідь про свої успіхи є допустимим, в інших ін.

Мовний етикет у вузькому сенсі слова може бути охарактеризований як система мовних засобів, у яких проявляються етикетні відносини.

Елементи цієї системи можуть реалізовуватися на різних мовних рівнях:

На рівні лексики та фразеології: спеціальні слова і вирази

На граматичному рівні: використання для ввічливого звернення множини; використання питальних речень замість наказових.

На стилістичному рівні: вимога грамотної, культурної мови; відмова від вживання слів, прямо називають непристойні та шокуючі об'єкти і явища, використання замість цих слів інші.

На інтонаційному рівні: використання ввічливій.

На рівні орфоепії: використання Здравствуйте замість добрий день, Будь-ласка замість Пожалуйста та ін.

На організаційно-комунікативному рівні: заборона перебивати співрозмовника, втручатися в чужій розмову та ін.

Специфіка мовного етикету в тому, що він характеризує як повсякденне мовну практику, так і мовну норму.

Етикет функціонує в суспільстві як сукупність двох форм поведінки: мовленевої і немовленевої.

Мовленевий етикет - це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Термін етикет походить ві французького слова etiguette, що означає ярлик, етикетка.

Головне призначення етикету у тому числі і мовленевого, - встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості. Адже мета спілкування - вплив однієї людини на іншу, регуляція поведінки об’єкта спілкування суб’єктом.

Функціональна типологія одиниць мовленевого етикету:

етикетні одиниці, якими виражаються вітання;

форми із значеннями прощання;

вислови вибачення;

мовленеві одиниці, що супроводжують прохання;

форми подяки;

конструкції побажальної модальності;

форми привітання з певної нагоди;

типові фрази ритуалу знайомства;

звертання;

згода, підтвердження;

заперечення;

співчуття;

пропозиція, порада.

Поради при звертанні:

вітаючись, добирайте ту вітальну форму, яка підходить до даної ситуації;

вітаючись, привітно посміхайтесь. Дивіться людині у вічі;

вітаючись, не тримайте руки в кишенях;

якщо ви молодше, вітайтесь першим;

якщо ви кудись зайшли, вітайтесь першим;

жінку має вітати чоловік;

підлеглий має привітати свого керівника;

незалежно від віку, статі, посади тощо першим вітається той, хто заходить до кімнати;

ідучи в гості, незабудьте, спершу привітати господиню, потім господаря, потім гостей.

Відбір етикетних одиниць залежить від таких факторів:

соціальна роль;

вік;

місце проживання;

стать;

культурно-освітній рівень адресата й адресанта, соціальна дистанція між ними;

характер ситуації спілкування;

специфіка взаємин між співбесідниками;

особистісні характеристики мовця.

Використання правил мовного етикету великою мірою залежить від конкретної ситуації спілкування, місця и обставин розмови, цільової настанови.

Залежно від цього йдеться про п’ять тональностей спілкування:

високу;

нейтральну;

звичайну;

фамільярну;

вульгарну.

Поради, щодо мовного етикету:

завжди контролюйте себе, коли ви говорите;

дотримуйтесь правил мовного етикету;

засвідчуйте свою вихованість, шану і уважність до співрозмовника, привітність, приязність, прихильність, доброзичливість, делікатність.

У сучасному етикеті є дві форми звертання - «Ви» і «Ти».

На «Ви» звертаються:

до малознайомої або незнайомої людини;

до свого друга чи приятеля в офіційній ситуації;

до рівного й старшого за віком і становищем;

Цікаве про педагогіку і навчання:

Функції та роль мотивації у процесі навчання учнів 6 років
Основними новоутвореннями молодшого шкільного віку є довільність пам'яті й уваги, внутрішній план дій, рефлексія своєї навчальної діяльності, усвідомлення себе, як суб'єкта навчання, поява нової житт ...

Фактори позитивності та їх вплив на якість навчального процесу
Успішність навчання залежить від наявності умов, необхідного і достатніх для освоєння навчальної програми. При цьому враховується підготовленість: а) учителі; б) учнів; в) умов, у яких буде здійснюва ...