Поняття про мовний етикет

при підкреслено чемному, стриманому ставленні.

Звертання на «Ти» вживаються:

стосовно добре знайомого;

у неофіційній ситуації;

при дружніх, інтимних стосунках;

до рівного й молодшого за віком.

Переходять на «Ти» у випадку:

якщо ваші взаємини надзвичайно поліпшилися, то ініціативу в переходу на «ти» бере на себе старший за віком чи той, хто займає вище становище у суспільстві;

коли після тривалої розлуки зустрічаються давні друзі, тоді вони самі відчувають слушність моменту для зміни звертання;

якщо про це просять молодші старших, але самі у подальшому спілкуванні звертаються до них на «ви»;

коли один із співбесідників жінка, вона може запропонувати перейти на «ти». Та якщо їй пропонують таке, вона має право й відмовити, не пояснюючи причин.

Вибачення - це словесне спокутування провини. Тому потрібно вибирати таку словесну форму, яка б відповідала ситуації та давала змогу досягти бажаного результату.

І прохання, і наказ висловлюють спонукання до чогось. Тому основною граматичною формою їх висловлювання є дієслова наказового способу дії.

Відмінність між проханням і наказом полягає в тому, що обов’язковим елементом прохання є ввічливість. Вона передається як мовними засобами, так і позамовними.

Порада, рада, повчання, напучення - це словесна вказівка на те, як діяти в різних обставинах. Вона має точного адресата, враховує його інтереси, тому і виражається дієсловом як у формі наказового способу.

На пораду дають позитивну, негативну чи ухильну відповідь, але за будь-якого варіанта обов’язково дякують.

Згода чи відмова - антоніми. Згода є позитивною відповіддю, а відмова - негативною.

Згода виражається фразами «так, погоджуюсь, авжеж, добре, безперечно, атож, гаразд, поза всяким сумнівом, я такої ж думки, хай буде так».

Порозуміння демонструє злагоду і добро.

Відмова як дається, так і сприймається, психологічно важче, ніж згода. Тому потрібно добирати варіанти, які відповідали б певній ситуації. Щоб не образити співрозмовника та не наблизити спілкування до конфлікту, краще уникати коротких реплік: «ні, не погоджуюсь, не можна, заперечую». Їх доцільно розширити до фраз, які б давали пояснення чи переконливо аргументували.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Класифікація дидактичних ігор, які проводяться на уроках іноземної мови у початковій школі
Адаптуючи поняття “дидактична гра” до особливостей навчання іноземної мови, необхідно зазначити, що саме у цьому контексті вона найбільш повно може використовуватись як засіб організації на уроці нав ...

Керівництво самостійною руховою діяльністю дітей
Фізичний розвиток дитини, стан її здоров'я, рухова підготовленість залежать від тих умов, у яких вона живе, та запропонованого загального режиму, невід'ємною частиною якого є руховий режим. До його з ...