Поняття про мовний етикет

при підкреслено чемному, стриманому ставленні.

Звертання на «Ти» вживаються:

стосовно добре знайомого;

у неофіційній ситуації;

при дружніх, інтимних стосунках;

до рівного й молодшого за віком.

Переходять на «Ти» у випадку:

якщо ваші взаємини надзвичайно поліпшилися, то ініціативу в переходу на «ти» бере на себе старший за віком чи той, хто займає вище становище у суспільстві;

коли після тривалої розлуки зустрічаються давні друзі, тоді вони самі відчувають слушність моменту для зміни звертання;

якщо про це просять молодші старших, але самі у подальшому спілкуванні звертаються до них на «ви»;

коли один із співбесідників жінка, вона може запропонувати перейти на «ти». Та якщо їй пропонують таке, вона має право й відмовити, не пояснюючи причин.

Вибачення - це словесне спокутування провини. Тому потрібно вибирати таку словесну форму, яка б відповідала ситуації та давала змогу досягти бажаного результату.

І прохання, і наказ висловлюють спонукання до чогось. Тому основною граматичною формою їх висловлювання є дієслова наказового способу дії.

Відмінність між проханням і наказом полягає в тому, що обов’язковим елементом прохання є ввічливість. Вона передається як мовними засобами, так і позамовними.

Порада, рада, повчання, напучення - це словесна вказівка на те, як діяти в різних обставинах. Вона має точного адресата, враховує його інтереси, тому і виражається дієсловом як у формі наказового способу.

На пораду дають позитивну, негативну чи ухильну відповідь, але за будь-якого варіанта обов’язково дякують.

Згода чи відмова - антоніми. Згода є позитивною відповіддю, а відмова - негативною.

Згода виражається фразами «так, погоджуюсь, авжеж, добре, безперечно, атож, гаразд, поза всяким сумнівом, я такої ж думки, хай буде так».

Порозуміння демонструє злагоду і добро.

Відмова як дається, так і сприймається, психологічно важче, ніж згода. Тому потрібно добирати варіанти, які відповідали б певній ситуації. Щоб не образити співрозмовника та не наблизити спілкування до конфлікту, краще уникати коротких реплік: «ні, не погоджуюсь, не можна, заперечую». Їх доцільно розширити до фраз, які б давали пояснення чи переконливо аргументували.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Стан формування культури мовлення дітей у практиці дошкільної освіти
На етапі пошуково-розвідувального експерименту передбачалось здійснити: аналіз планів навчально-виховної роботи щодо вивчення стану планування вихователями дошкільних закладів культури мовлення і зок ...

Емпатія у педагогічному спілкуванні
У Концепції національного виховання розглядаються основні завдання, принципи роботи школи України, вимоги до організації виховної роботи в системі освіти (Україна XXI ст). Педагогічне спілкування - ц ...