Діалог як засіб формування мовного етикету молодших школярів

Діалог - це форма спілкування, яка переважає в повсякденному житті, професійній діяльності людини.

Державний стандарт початкової освіти загальноосвітньої школи серед вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи визначає «розвиток уміння висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення».

Це значить, що діалогове спілкування потребує також мовного етикету. Правильно вести бесіду між двома людьми дуже важливо для дитини, тож для вчителя поставлена задача по удосконаленню діалогового мовлення з усіма етикетними нормами і правилами.

Учителеві слід пам’ятати, що становлення діалогічної форми спілкування проходить ще у дошкільному віці стадію скоординованих мовленнєвих дій, спрямованих на підтримання соціального контакту, практичної взаємодії, оволодіння «теоретичним» і змістовим діалогом, особистісно забарвленим спілкуванням.

Необхідно розуміти, що оволодіння діалогом - більше, ніж оволодіння просто композиційною формою мовлення. Це, насамперед, формування діалогічної позиції, уміння слухати і розуміти співрозмовника, привертання його уваги до себе і своєї діяльності, цікавитися співрозмовником і бути цікавим йому.

Зразки ведення діалогу діти одержують у спілкуванні з дорослими. А спілкування з ровесниками - це сфера розвитку інтимної мовленнємої самостійності, важливий показник сформованості комунікативних здібностей.

Слід розуміти, що формування комунікативних здібностей передбачає:

оволодіння мовою;

набуття уміння застосовувати мову з метою спілкування в різних комунікативних ситуаціях, що передбачає побудову розгорнутого текстуі встановлення інтерактивної взаємодії.

Інтерактивна взаємодія - це уміння почати розмову, привернути увагу співрозмовника, підтримувати розмову, в разі необхідності змінити тему, виявити розуміння, запитати, відповісти, порадити, побажати, погодитися і не погодитися, закінчити розмову.

Діалогічне мовлення вирізняється специфічними рисами

З лінгвістичної точки зору, діалог - це зв’язний текст, який складається з автономних пар реплік - діалогічних єдностей. Тому важливо з методичної точки зору помітити, що єдність суспільних реплік у діалозі - миттєва, зумовлена конкретною ситуацією, а не постійна. Ця риса зобов’язана до того, щоб лінгвістичною основою навчання діалогічного мовлення були не окремі фрази, а діалогічні єдності.

Діалогічне мовлення - це не тільки запитання і відповіді. Оскільки репліки в діалогічних єдностях можуть пов’язуватися не тільки на основі «запит інформації - подача її», слід у навчанні використовувати всі можливі зв’язки.

До діалогу співрозмовників спонукають, на думку І.О. Луценко, різноманітні мотиви і комунікативні задачі:

повідомити щось співрозмовнику;

привернути увагу до певного об’єкта чи події;

поділитися своїми враженнями;

констатувати факти, які стосуються співрозмовників;

узгодити різні підходи до розв’язання конкретної справи;

обмінятися із співрозмовником думками, переживаннями;

виразити свої емоції.

Специфічною особливістю усного діалогу є епілептичність. Звідси робимо висновок, що необхідно навчити коротких, «неповних»відповідей і навіть запитань.

У діалозі досить часто використовуються кліше, усталені розмовні формули.

Розрізняють такі їх групи:

мовленнєвого контакту;

формули мовленнєвого етикету;

вираження найяскравіших емоцій;

комунікативний супровід.

Кліше поряд з вигуками і модальними словами надають мовленню виразності, емоційності. Тож слід якомога частіше вносити у зміст вправ кліше різних видів.

Зв’язність діалогу забезпечується використанням інтонації і мовних засобів зв’язку:

повторення слів і окремих реплік;

використання займенників, синонімічних слів;

вживання дієслівних форм другої особи;

звертання до співрозмовника.

Працюючи над діалогічним мовленням, слід брати до уваги результати досліджень психологів та психолінгвістів.

Л.В. Виготський зазначав, що мовленнєва діяльність має три сторони:

мотиваційну;

цільову;

виконавську і народжується з потреби.

Тож таки мовленнєвої діяльності є єдністю трьох сторін. Він починається мотивом і планом, а завершується результатом, досягненням наміченої цілі. Психологічно діалог вирізняється ще й тим, що репліка еожного співрозмовника залежить від поведінки іншого.

Виходячи з наведених уявлень про діалог, розвиток діалогічного спілкування і мовного етикету молодших школярів, необхідно зосередити увагу на вирішенні кількох завдань:

Цікаве про педагогіку і навчання:

Практика застосування колового методу тренування на уроках фізичної культури
Колове тренування навіть при використовуванні його в 50% уроків, там, де воно упроваджено, у учнів значно підвищується рівень розвитку сили, зростає динамометрія правої і лівої кисті, як у хлопців, т ...

Особливості фізичного виховання дітей з вадами слуху
Фізичне виховання дітей з порушеннями слуху — один з важливих напрямків корекційно-педагогічної роботи — знаходиться в тісному зв'язку з усіма іншими сторонами виховання і навчання. Правильно організ ...