Діалог як засіб формування мовного етикету молодших школярів

опанування мови як засобу спілкування;

встановлення дітьми соціальних контактів вербальними і невербальними засобами;

оволодіння засобами і способами побудови розгорнутого тексту в умовах продуктивного і творчого мовлення;

формування навичок встановлення інтерактивної взаємодії.

У навчанні діалогічного мовлення можна виділити кілька етапів:

словесне змалювання обставин реальної дійсності учителем.

Мовленнєве завдання.

Призначення учнів на ролі.

Діалог.

Аналіз результату в мовленнєвої діяльності.

Навчання діалогічного мовлення здійснюється такими способами:

З використанням діалогу-зразка;

На основі поступового створення діалогу;

Через створення ситуації спілкування.

Потрібно зазначити, що мовленнєвий етикет є не тільки явищем загальномовним, функціонально-диференційованим, а й індивідуальним, тому що кожна людина, «добираючи зі скарбниці рідного народу найдоцільніше в конкретній ситуації етикетне слово чи вираз, неминуче узгоджує свій вибір із власними уподобаннями, тобто послуговує ними творчо».

Таким чином, талан кожного мовця полягає у вмінні вибирати з традиційного для українців мовленнєвого етикету доречну формулу залежно від ситуації, в якій перебуває людина, врахувавши специфіку адресата, зважаючи на умови спілкування, регіональні особливості, обравши стиль спілкування.

Мовленнєвий етикет постав з живої мовної практики українського народу. Він є сукупністю мовних засобів, які регулюють поведінку людей у процесі мовлення.

Таким чином, фразеологія української мови репрезентує як вербальні, так і невербальні форми етикету спілкування.

Стійкі етикетні вислови вербального характеру вживаються при зв’язуванні, підтримуванні, а також припиненні контакту між співрозмовниками. Фразеологія української мови у своєму арсеналі має стійкі вислови, що рекомендують для використання в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідником: звертання, привітання, прощання, подяка, побажання, прохання, запрошення, поздоровлення, вибачення, присягання тощо.

Культура поведінки, спілкування і мовлення в житті найчастіше виступають в єдності.

Таким чином, талант кожного мовця полягає у вмінні:

вибрати доречну етикетну формулу залежно від ситуації спілкування;

враховувати специфіку адресата;

зважати на умови спілкування;

вибрати стиль спілкування;

проаналізувати характер невербальних етикетних ситуацій спілкування.

Під час вивчення розділу «Мова і мовлення» діти вчаться правильно використовувати мовленнєві формули етикету, складати діалоги, покращують навички спілкуванні та розвивають мовлення та культуру поведінки, спілкування.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Керівні положення побудови тренувального процесу у фізичному вихованні дітей
Функціональна обумовленість застосування тренувальних засобів складає основу тренувальних програм. Зміст тренувального процесу включає розподіл засобів і методів протягом певного часу в конкретному ї ...

Експериментальні дослідження І.О. Соколянського з проблем навчання глухих і сліпоглухих дітей
У 20 – 30 рр. ХХ ст. відомою стала методика «ланцюгових сполучно-рухових реакцій», запропонована та випробувана на практиці І.О. Соколянським для навчання глухих дітей. Ця методика дозволяла навчити ...