Діалог як засіб формування мовного етикету молодших школярів

опанування мови як засобу спілкування;

встановлення дітьми соціальних контактів вербальними і невербальними засобами;

оволодіння засобами і способами побудови розгорнутого тексту в умовах продуктивного і творчого мовлення;

формування навичок встановлення інтерактивної взаємодії.

У навчанні діалогічного мовлення можна виділити кілька етапів:

словесне змалювання обставин реальної дійсності учителем.

Мовленнєве завдання.

Призначення учнів на ролі.

Діалог.

Аналіз результату в мовленнєвої діяльності.

Навчання діалогічного мовлення здійснюється такими способами:

З використанням діалогу-зразка;

На основі поступового створення діалогу;

Через створення ситуації спілкування.

Потрібно зазначити, що мовленнєвий етикет є не тільки явищем загальномовним, функціонально-диференційованим, а й індивідуальним, тому що кожна людина, «добираючи зі скарбниці рідного народу найдоцільніше в конкретній ситуації етикетне слово чи вираз, неминуче узгоджує свій вибір із власними уподобаннями, тобто послуговує ними творчо».

Таким чином, талан кожного мовця полягає у вмінні вибирати з традиційного для українців мовленнєвого етикету доречну формулу залежно від ситуації, в якій перебуває людина, врахувавши специфіку адресата, зважаючи на умови спілкування, регіональні особливості, обравши стиль спілкування.

Мовленнєвий етикет постав з живої мовної практики українського народу. Він є сукупністю мовних засобів, які регулюють поведінку людей у процесі мовлення.

Таким чином, фразеологія української мови репрезентує як вербальні, так і невербальні форми етикету спілкування.

Стійкі етикетні вислови вербального характеру вживаються при зв’язуванні, підтримуванні, а також припиненні контакту між співрозмовниками. Фразеологія української мови у своєму арсеналі має стійкі вислови, що рекомендують для використання в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідником: звертання, привітання, прощання, подяка, побажання, прохання, запрошення, поздоровлення, вибачення, присягання тощо.

Культура поведінки, спілкування і мовлення в житті найчастіше виступають в єдності.

Таким чином, талант кожного мовця полягає у вмінні:

вибрати доречну етикетну формулу залежно від ситуації спілкування;

враховувати специфіку адресата;

зважати на умови спілкування;

вибрати стиль спілкування;

проаналізувати характер невербальних етикетних ситуацій спілкування.

Під час вивчення розділу «Мова і мовлення» діти вчаться правильно використовувати мовленнєві формули етикету, складати діалоги, покращують навички спілкуванні та розвивають мовлення та культуру поведінки, спілкування.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дослідження проблем національного виховання
У дослідженні проблем національного виховання осмислення культури як символу буття людського духу має принципове значення. Саме воно дозволяє вести мову про культуру як чинник націотворення, адже суч ...

Реалізація виховної мети в процесі пізнання природи
Основні завдання вивчення курсу природознавства у молодших школярів такі: розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою приро ...