Історія озеленення з використанням клумбових рослин

Педагогіка » Дослідження асортименту клумбових рослин в озелененні м. Харкова » Історія озеленення з використанням клумбових рослин

Сторінка 1

Вважають, що висаджувати квіти на клумби в Європі вперше стали в 16 столітті. В ці часи в деяких крупних маєтках було прийняте влітку виставляти на вулицю кадовби з лимонними, апельсиновими і гранатовими деревами, які за використанням можна віднести до клумбових. В тому ж 16 в. у Франції геральдичні щити прикрашали невеликими не квітучими рослинами, а у Версалі в середині сезону замінювали квіти на клумбах, що повинне було свідчити про багатство короля.

Проте розбивати клумби в тому вигляді, в якому вони відомі нам, дійсно, стали тільки в 19 в., точніше, в 20-х рр. 19 в. Законодавці мод на розбудову садів в 18 в. створювали їх в «ландшафтному стилі»; в таких садах були трава, дерева, камінь і вода, але не було кольорів. На початку 19 в. в садові архітектори почали створювати в крупних маєтках «квіткові тераси», і ідея барвистих садів укорінялася в Європі. Широкому розповсюдженню таких садів сприяла індустріальна революція, яка викликала до життя середній клас. Маленькі садки, якими володіли представники цього класу, не можна було створювати в «ландшафтному стилі», і було потрібне щось інше. Але вирішальну роль в успіху клумбового квітникарства зіграла поява нових барвистих теплолюбних рослин, які з середини 18 в. стали привозити до Європи.

В 1820-е рр. у Віндзоре, Дубліні і деяких інших містах Великобританії вперше з'явилися клумби з новими екзотичними теплолюбними однорічниками. Перші досліди вирощування клумбових рослин не мали на меті добитися декоративного ефекту, і клумби не можна було назвати красивими. Епоха клумбового квітникарства по-справжньому наступила лише в 1830-е рр., після того, як у Великобританії пройшли перші виставки клумбових рослин, а в 1838 р. була опублікована книга Джона Лоудона «Приміські сади і вілли» (J. Lowdon. “Suburban Garden and Villa Companion”). Основна ідея висловлених в цій книзі принципів планування невеликих садів зводилася до наступного: сади не повинні копіювати живу природу, в них потрібно прагнути «передати красу окремих дерев, чагарників і інших рослин».

В 1845 р. у Європі був відмінений податок на скло, і всюди у великих садах сталі будувати теплиці. Саме в них в 1840-е-1850-е рр. почали в масі вирощувати розсаду багатьох клумбових кольорів, внаслідок чого країни охопило «клумбове безумство». Саме тоді стали популярні петунія, алісум, пеларгонія, лобелія, кларкія, вербена. Всесвітня виставка 1851 р. стала апогеєм «клумбової лихоманки», яка продовжувалася потім ще протягом 30-ти років. В ці роки про клумбові рослини багато писали, їх використовували в своїх проектах самі відомі дизайнери, всюди розбивали квітники. В 1850-е рр. біля Кришталевого палацу в Сиденхемі висаджували до 50 тис. пеларгоній, в 1860-е рр. в Четсворті і в новому курортному містечку Істборн розбивали багатоколірні клумби, в 1870-е рр. в лондонських парках висаджували щорічно більше 2 млн. клумбових рослин. Величність посадок відповідала духу вікторіанської епохи. Виникли різні стилі клумбового квітникарства — в 1860-е рр. з'явилися «весняні і «екзотичні» клумби», на які звичайно висаджували рослини з декоративним листям; десятиріччям пізніше увійшов до моди орнаментальний стиль.

На початку 1980-х рр. введення в культуру нових видів і сортів і початок буму в контейнерному квітникарстві відродили інтерес до клумбового квітникарства. Характерні для довоєнної епохи рівні ряди червоних, білих і синіх кольорів в основному пішли в минуле, поступилися місцем новим рослинам, новим способам їх розміщення і новим типам контейнерів. Історія клумбових рослин продовжується. В наші дні намічається підвищення інтересу до кольорів більш приглушеного і складного забарвлення замість яскраво забарвлених і помітних.

Самі поняття «клумба»і «клумбові рослини» значно розширилися. Якщо раніше при створенні клумби використовували чисту ділянку землі і засаджували її однорічниками, то зараз ділянка під клумбу часто має скелет клумбової композиції, який складається з багаторічників, а іноді, в якості центральної рослини («солітера»), використовують дерева або кущі (наприклад, пірамідальну тую або ялівець козацький). З багаторічників (наприклад з очитків) складають «килимові» клумби, при цьому значну по площі частку елементів не треба поновлювати щорічно і це зменшує собівартість озеленення.

Об'єкт дослідження:

Природні рослини Харківщини і декоративні інтродуценти, які зростають на клумбах міста.

Методи досліджень.

Клумбові рослини визначались за визначником (Определитель высших растений Украины, Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др.) в лабораторних умовах за допомогою бінокуляру. Значна кількість рослин виявилася відсутньою у визначнику і вивчалась по атласам (Хессайон Д.Г. Все о клумбовых растениях, Кудрявец Д.П., Петренко Н.А. Однолетние цветы в саду).

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання
Беруть участь у роботі пошукових загонів; вивчають життя і діяль ність героя, чиє ім’я носить загін, проводять збори на тему: "Що значить любити Батьківщину", "В дружній сім’ї", & ...

Формування здорового способу життя засобами фізичної культури
Термін „фізична культура” має декілька значень. Під ним розуміють „втілення в самій людині, результати використання матеріальних і духовних цінностей, які відносяться до фізичної культури в широкому ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net