Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології

Педагогіка » Шляхи формування пізнавальних інтересів учнів » Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології

Сторінка 1

Аналіз літератури по вищеназваній проблемі показав певний дефіцит досліджень, пов'язаних з розвитком пізнавального інтересу молодших школярів. Біля витоків цих досліджень стояли М.Н. Волокитіна, М.Ф. Морозов, Г.І. Щукіна, І.В. Дубровіна. Суперечність між бажанням дитини вчитися в школі, і через деякий час реальним небажанням йти в школу через відсутність мотивації, була досліджена в працях Ю.К. Бабанського, Л.М. Фрідмана, Кулагіної І.Ю., Р.В. Овчарової та ін. Ці дослідження заклали основу для подальшого вивчення даної проблеми. Через велику соціальну і пізнавальну важливість і складність ця проблема продовжує залишатися однією з центральних в сучасній дидактиці і практиці навчання.

Пошуки шляхів оптимізації пізнавального навчання ведуться з різних теоретичних позицій. Не дивлячись на різноманітність підходів до рішення цієї проблеми, мета цих пошуків єдина. Вона пов'язана з розробкою шляхів активізації пізнавальних можливостей учнів.

Якщо визначити цю проблему більш конкретно, то її можна сформулювати так: повинен бути шлях, за допомогою якого можна, добиваючись повноцінного засвоєння учнями шкільної програми, забезпечувати розвиток їх пізнавальних можливостей, не допускаючи при цьому перевантаження. Саме ця задача найбільш гостро стоїть перед школою, тобто школа повинна знайти оптимальні шляхи її рішення.

Найважливіша область загального феномена інтересу – пізнавальний інтерес. Його предметом є найзначніша властивість людини: пізнавати навколишній світ не тільки з метою біологічного і соціального орієнтування насправді, але в найістотнішому відношенні людини до світу – в прагненні проникати в його різноманіття, відображати в свідомості сутнісні сторони, причинно-слідчі зв'язки, закономірності, суперечність.

Особливістю пізнавального інтересу є його здатність збагатити і активізувати процес не тільки пізнавальної, але і будь-якої діяльності людини, оскільки пізнавальний початок є в кожній із них. В праці людина, використовуючи предмети, матеріали, інструменти, способи, потребує пізнання їх властивостей, у вивченні наукових основ сучасного виробництва, в осмисленні раціоналізаторських процесів, в знанні технології того або іншого виробництва. Будь-який вид людської діяльності містить в собі пізнавальний початок, пошукові творчі процеси, сприяючі перетворенню дійсності. Будь-яку діяльність людина, натхненна пізнавальним інтересом, скоює з великою пристрастю, більш ефективно.

Пізнавальний інтерес – найважливіша якість особи, яка складається в процесі життєдіяльності людини, формується в соціальних умовах його існування і жодним чином не є властивим людині від народження.

Значення пізнавального інтересу в житті конкретних осіб важко переоцінити. Інтерес виступає як найенергійніший активатор, стимулятор діяльності, реальних наочних, учбових, творчих дій і життєдіяльності в цілому.

Особливу значущість пізнавальної інтерес має шкільні роки, коли навчання стає фундаментальною основою життя, коли до системи утворення пізнання дитини, підлітка, привернуті спеціальні установи і педагогічно підготовлені кадри.

Інтерес формується і розвивається в діяльності, і вплив на нього надають не окремі компоненти діяльності, а все її об'єктивно-суб'єктивне єство (характер, процес, результат). Інтерес – це «сплав» багатьох психічних процесів, що створюють особливий тонус діяльності, особливі стани особи (радість від процесу навчання, прагнення заглиблюватися в пізнання предмету, що цікавить, в пізнавальну діяльність, переживання невдач і вольові прагнення до їх подолання).

Пізнавальний інтерес виражений в своєму розвитку різними станами. Умовно розрізняють послідовні стадії його розвитку: цікавість, допитливість, пізнавальний інтерес, теоретичний інтерес. І хоча ці стадії виділяються чисто умовно, найхарактерніші їх ознаки є загальновизнаними.

На стадії цікавості учень задовольняється лише орієнтуванням, пов'язаним з цікавістю того або іншого предмету, тієї або іншої ситуації. Ця стадія ще не знаходить справжнє прагнення до пізнання. І, проте, цікавість як чинник виявлення пізнавального інтересу може служити його початковим поштовхом.

Допитливість характеризується прагненням людини проникнути за межі побаченого. На цій стадії інтересу виявляються достатньо сильні вирази емоцій здивування, радості пізнання, задоволеністю діяльністю. У виникненні загадок і їх розшифровці і полягає єство допитливості, як активного бачення світу, яке розвивається не тільки на уроках, але і в праці, коли людина відчужена від простого виконання і пасивного запам'ятовування. Пізнавальний інтерес характеризується пізнавальною активністю, явною виборчою спрямованістю учбових предметів, цінною мотивацією, в якій головне місце займають пізнавальні мотиви. Пізнавальний інтерес сприяє проникненню особи в істотні зв'язки, відносини, закономірності пізнання. Ця стадія характеризується поступальним рухом пізнавальної діяльності школяра, пошуком що цікавить його інформації.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Вправи для підготовки руки
Корисними вправами для підготовки руки дитини до письма є декоративне малювання фарбами та олівцями на обмеженому просторі, зорові й слухові диктанти, які проводяться у першокласників. Розвивають дрі ...

Предмет педагогіки
Для визначення поняття «педагогіка» необхідно насамперед розмежувати поняття «об'єкт» і «предмет». Об'єкт науки — це те, що існує як реальність поза самим вивченням. Кожен об'єкт може вивчатися різни ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net