Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології

Педагогіка » Шляхи формування пізнавальних інтересів учнів » Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології

Сторінка 2

Теоретичний інтерес пов'язаний як з прагненням до пізнання складних теоретичних питань і проблем конкретної науки, так і з використанням них як інструменту пізнання.

В реальному процесі всі вказані ступені пізнавального інтересу є найскладнішими поєднаннями і взаємозв'язками. Але буває, що стан зацікавленості, який знайде учень на уроці під впливом різних ситуацій і обставин (цікавість, прихильність до вчителя, вдала відповідь, що підняла його престиж в колективі), може пройти, не вплинувши на розвиток особи.

Як показують педагогічні дослідження, інтереси школярів характеризуються сильно вираженим емоційним відношенням до того, що особливо яскраво, ефективно розкрито в змісті знань. Інтерес до вражаючих фактів, до опису явищ природи, подій життя, історії, спостереження за допомогою вчителя – народжують інтерес до предмета. Все це дозволяє говорити про широту інтересів школярів, значною мірою залежних від обставин навчання, від вчителя.

В той же час практичні дії з рослинами, тваринами в позаурочний час в ще більшій мірі розширюють інтереси, що розвивають кругозір, спонукають вдивлятися в причини явищ навколишнього світу. Збагачення кругозору дітей вносить в їх пізнавальні інтереси зміни.

Школа не в змозі озброїти молоду людину всіма досягненнями сучасної науки. Масштаб їх грандіозний, а темпи розвитку наукових знань – великі. Тому головна соціальна задача сучасного навчання не тільки дати широку освіту, але і розташувати особу підростаючої людини до самостійного придбання знань, до постійного прагнення заглиблюватися в область пізнання, формувати стійкі пізнавальні мотиви навчання, основним з яких є пізнавальний інтерес.

Спираючись на величезний досвід минулого, на спеціальні дослідження і практику сучасного досвіду, можна говорити про умови, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку і зміцненню пізнавального інтересу школярів:

Максимальна опора на активну розумову діяльність учнів. Головним ґрунтом для розвитку пізнавальних сил і можливостей школярів, як і для розвитку, достовірно пізнавального інтересу, є ситуації рішення пізнавальних задач, ситуації активного пошуку, припущень, роздуму, ситуації розумової напруги, ситуації суперечності думок, зіткнень різних позицій, в яких необхідно розібратися самому, ухвалити рішення, встати на певну точку зору.

Друга умова, що забезпечує формування пізнавальних інтересів полягає в тому, щоб вести учбовий процес на оптимальному рівні розвитку учнів.

Емоційна атмосфера навчання, позитивний емоційний тонус учбового процесу – це третя важлива умова.

Благополучна емоційна атмосфера навчання і навчання зв'язана з двома головними джерелами розвитку школяра: з діяльністю і спілкуванням, які народжують багатозначні відносини і створюють тонус особистого настрою учня.

Ці джерела не ізольовані одне від одного, вони весь час переплітаються в учбовому процесі, і разом з тим стимули, що поступають від них, різні, і різний вплив їх на пізнавальну діяльність і інтерес до знань, інші – опосередковано.

Благополучна атмосфера навчання приносить учню ті переживання, про які в своє Д.І. Писарєв говорив, що кожній людині властиво бажання бути розумніше, краще і кмітливіше. Саме це прагнення учня піднятися над тим, що вже досягнуто, затверджує відчуття власної гідності, приносить йому при успішній діяльності якнайглибше задоволення, гарний настрій, при якому працюється швидше і продуктивніше.

Створення сприятливої емоційної атмосфери пізнавальної діяльності учнів – найважливіша умова формування пізнавального інтересу і розвитку особи учня в учбовому процесі. Ця умова зв'язує весь комплекс функцій навчання – освітньої, розвиваючої, яка виховує і має безпосередній і опосередкований вплив на інтерес.

З нього витікає і четверта важлива умова, що забезпечує благотворний вплив на інтерес і на особу в цілому – сприятливе спілкування в учбовому процесі.

Навчання є складним процесом спілкування вчителя з учнями, учнів між собою. Вплив спілкування важко зміряти, але можна бачити в реальній дійсності.

В реальному процесі навчання вчителю доводиться мати справу з тим, щоб постійно навчати учнів множині умінь і навиків, в постійному ускладненні учбової праці, в оволодінні все більш складними і досконалішими уміннями, що дозволяють вирішувати більш важкі задачі пізнання, полягає суть розвиваючого навчання, яке неухильно зміцнює пізнавальні сили, інтерес і прагнення школяра.

Спілкування учнів один з одним і з вчителем створює багатоманітну гамму відносин, опосередкований вплив яких дуже великий.

Прагнення до спілкування з товаришами, з вчителем саме по собі може бути сильним мотивом навчання і в той же час сприяти зміцненню пізнавального інтересу.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз літературних джерел з проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів
Аналіз літературних джерел ми робимо з тією метою, щоб детальніше оглянути, як автори пропонують застосовувати свою методику формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів ...

Демократичний напрям контрольно-оцінної діяльності на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної науки
Останнім часом багато педагогів та психологів працювало і працює над вдосконаленням системи контролю та оцінки знань, над демократизацією системи оцінювання. З’явилась чимала кількість думок щодо цьо ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educationua.net