Вивчення стану проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у практиці школи

Педагогіка » Шляхи формування пізнавальних інтересів учнів » Вивчення стану проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у практиці школи

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 1

В методиці організації навчання школярів велике значення має проблемне навчання. Ушинський К.Д. вважав, що в навчанні серйозну увагу треба звертати на збудження самостійної думки дитини, на спонуку його до пошуків істини. «Самостійність голови учня, – підкреслював великий педагог, – єдина міцна підстава всякого плідного навчання». Найістотнішими елементами його є:

– створення проблемної ситуації і визначення пізнавальної задачі;

– збудження самостійної розумової діяльності учнів, направленої на пошук рішення пізнавальної задачі і оволодіння новими знаннями;

– розширення, поглиблення і уточнення нових знань в процесі тренувально-творчих вправ;

– усвідомлення і оволодіння прийомами розумової діяльності учнями, по придбанню нових знань, як в процесі рішення пошукової задачі, так і в системі тренувально-творчих вправ.

Виникаючі проблеми, що спонукають до пізнавальної діяльності, служать не тільки засобом активізації мислення, але нерідко визначають розвиток схильностей і здібностей людини.

Проте проблемну ситуацію створює не всяке питання, задача або суперечність. Якщо на те або інше питання або задачу у учня є готова відповідь, тут не потрібен по суті ніяких розумових зусиль, окрім пригадування і відтворення вже відомих знань. Пізнавальна ж проблема характеризується тим, що виводить учня за межі є у нього знань. При цьому в ній є щось невідоме, що вимагає пошуку, розумової діяльності.

Наявність пізнавальної задачі є лише однією з рис проблемної ситуації. Річ у тому, що учнів не важко вивести за межі їхніх знань і поставити перед ними пізнавальні питання, проте їх мислення може залишитися «невключеним». Щоб «включити» пізнавальну діяльність учнів і направити її на рішення виниклої проблеми, в ній повинне бути щось відомо, задані якісь відправні дані для роздуму, для творчого пошуку. Важливо, щоб проблемна ситуація містила в собі деякий психологічний елемент, що полягає в новизні і яскравості фактів, в незвичності пізнавальної задачі і т.д. з тим, щоб порушувати у школярів інтерес і прагнення до пізнавального пошуку.

Залежно від змісту учбового матеріалу, психологічно-вікових особливостей учнів – виділяють різні способи створення проблемної ситуації:

1. Спосіб аналогій.

В цьому випадку ми спираємося на є у учнів житейський досвід або ж актуалізуємо раніше отримані знання для вирішення нових задач

2. Індуктивний, аналітико-синтетичний спосіб.

Учні самостійно досліджують явища і факти і роблять необхідні наукові висновки. Так, при вивченні теми «Лишайники» – учні з розповіді вчителя взнають, що довгий час вчені приймали лишайники за звичайну рослину і відносили їх до мохів. Лише в 1867 року російським вченим А.С. Фамінцину і О.В. Баронецькому вдалося виділити зелені клітини з лишайника ксанорії і встановити, що вони не тільки можуть жити зовні тіла лишайника, але і розмножуватися розподілом і пагонами. Отже, зелені клітини лишайника – самостійні рослини, водорості. Формулюється проблемна задача: що ж таке лишайники? До якої групи рослин їх потрібно було віднести?

Відшукання причин, що обумовлюють те або інше явище, що вивчається, на основі виконаних дослідів, аналізу матеріалу, що вивчається.

Наведемо приклади таких завдань:

Більше трьохсот років тому вчений Ван Гельмонт поставив досвід: помістив в горщик 80 кг землі і посадив в неї вітку верби, заздалегідь зваживши її. Верба росла 5 років, не одержуючи ніякого живлення, а тільки поливалася водою, що не містить солей. Зваживши вербу через 5 років, учений знайшов, що вага верби збільшилася на 65 кг, а вага землі в горщику зменшилася всього на 50 г. Чому відбулося таке явище?

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Зміни у вищій освіті
Пріянка Бхардвай – незалежний журналіст і аналітик ризиків з міста-супутника Нью-Делі Гургаона (Індія)। Вона аспірант у галузі історії в коледжі Св. Стефана при університеті Делі. Вільно володі ...

Зв`язок фізичної культури та валеології
Фізична культура — одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей. Програма вузу передбачає навчити вчителя валеології, охорони життя і здоров'я (ОЖіЗ) володіт ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net