Прикладні задачі як засіб математичних компетентностей учнів

Педагогіка » Прикладна спрямованість шкільного курсу математики » Прикладні задачі як засіб математичних компетентностей учнів

Сторінка 1

Упродовж вивчення шкільного курсу математики неможливо обійтись без задач прикладного змісту. Прикладними задачами в математиці називають ті, умови яких містять нематематичні поняття. На своїх уроках я систематично розв’язую з учнями прикладні задачі, тому що їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь і навичок, робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять та застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки, розширює кругозір учнів. Крім того такі задачі весь час ставить перед нами життя. Наприклад, така задача. Дядько Панько вирішив зробити подарунок своїй коханій дружині, тітоньці Одарці. Для цього він свою «заначку» розділив на дві частини і поклав до двох банків під 10% та 20% річних відповідно. Через рік він отримав 44 євро відсоткових грошей, на які й придбав подарунок. Тітонька Одарка одразу все змикитила і через кума Тараса порадила Панькові наступного разу, зберігши розмір внесків і банки, просто поміняти ці внески місцями. Через рік після того, як Панько послухався Тараса, Одарка отримала подарунок уже на суму 64 євро. У скільки разів більший внесок Панька перевищував менший? Задачі такого типу я пропоную розв’язати з учнями 9 класу під час вивчення теми відсоткові розрахунки. Прикладні задачі на уроці виконують кілька функцій. Задача про Панька і Одарку, наприклад, показує зв'язок математики з життям, її розв’язання підвищить економічну грамотність учнів, задача виховує інтерес до математики. На мій погляд, задачі практичного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальним життям. Спочатку учнів зацікавлює розв’язування окремих задач, потім вивчення окремих тем, а з часом і вся наука. Тому систематичне виховання учнівських інтересів є неодмінною умовою ефективності кожного окремого уроку і всієї навчально-виховної роботи. Одночасно учні набувають корисних навичок роботи з довідниками, навчаються самостійно знаходити потрібну інформацію в додатковій літературі. Отже, такі задачі виконують:

- освітню функцію, бо їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь та навичок на різних етапах навчання;

- розвиваючу функцію, бо робота з ними розвиває вміння осмислюватиüзміст понять, застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, розширювати кругозір, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки;

- виховну функцію, бо міжпредметні зв’язки на уроках математикиü можуть здійснюватися насамперед через ці задачі. Крім того практичні задачі допомагають висвітити міжпредметні зв’язки, які в свою чергу обумовлюють поглиблене і розширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи. Щоб учні навчились розв’язувати задачі, треба дати їм можливість самостійно працювати.

Сучасний етап розвитку освіти України характеризується спрямованістю на побудову особистісно орієнтованої системи математичної підготовки учнів, упровадженням інноваційних підходів до навчання. Модернізація національної української школи потребує підвищення активності та самостійності учнів, формування в них умінь опрацьовувати та плідно використовувати освітню інформацію в життєвих ситуаціях. Це, у свою чергу, вимагає посилення прикладної спрямованості шкільних курсів, зокрема курсу алгебри та початків аналізу.

Одним із шляхів оновлення змісту освіти і технологій навчання, узгодження їх із сучасними проблемами є впровадження компетентнісного підходу до навчання. Загальні теоретичні положення впровадження компетентнісного підходу до навчання досліджуються в роботах Н. М. Бібік, І. Г. Єрмакова, О. В. Овчарук, О. І. Пометун, А. В. Хуторського та ін. Впровадженню компетентнісного підходу у математичну освіту присвячені роботи С. А. Ракова. Він, зокрема, означає математичну компетентність як «уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень».

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Основні завдання позакласної виховної роботи
1. формування в учнів певних особистісних якостей 2. Розвиток і удосконалення знань вмінь та навичок 3. Розвиток творчої активності, ініціативи і самодіяльності учнів 4. Підготовка учнів до практично ...

Функції оцінки, як результату перевірки знань, умінь і навичок учнів. Норми оцінок
Специфіка праці учителя полягає в тому, що він постійно оцінює роботу учнів. Характеризуючи якість знань, оцінка має моральний характер. Вона - стимул, під впливом якого дитині стає не байдуже, якою ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net