Прикладні задачі як засіб математичних компетентностей учнів

Педагогіка » Прикладна спрямованість шкільного курсу математики » Прикладні задачі як засіб математичних компетентностей учнів

Сторінка 4

Задача 3. Водопровідний кран погано закритий. Кожну секунду з нього капає лише одна крапля. Чи багато витече з нього води за 1 год (за 1 добу), якщо маса 100 крапель дорівнює 7 г?

Часто в школярів виникає думка, що прикладні задачі потрібні в житті і їх слід навчитися розв'язувати, а всі інші — ні. Щоб не створювалися такі помилкові уявлення, бажано використовувати будь-яку можливість, щоб показати та переконати учнів: майже кожна абстрактна задача може бути математичною моделлю деякої прикладної задачі. Тому доцільно розкривати прикладне значення матеріалу, що вивчається; наближувати зміст традиційної задачі до життєвих ситуацій; пропонувати учням складати і розв'язувати задачі (за матеріалами екскурсій, спостережень, на основі історичних довідок); практикувати розв'язування задач з теоретичним навантаженням суміжних дисциплін; пояснювати походження числових виразів тощо.

Розкриття практичного і прикладного значення матеріалу, що вивчають, — один з ефективних прийомів прикладного спрямування шкільного курсу математики. Цьому сприяють задачі-запитання, розв'язування яких супроводять розглядом навколишніх об'єктів. Натуральні навколишні об'єкти — важливий вид наочності. З їхньою допомогою, наприклад, можна продемонструвати мимобіжні, паралельні та перпендикулярні прямі в просторі, лінійні кути між площинами, розміщення площин у просторі тощо.

Прикладне спрямування можна здійснювати і за допомогою розв'язування окремих традиційних задач, що є в шкільних підручниках. Для цього умови таких задач наближують до практичних потреб, якими цікавляться та живуть учнівський і батьківський колективи.

Так, вивчення формули різниці квадратів двох виразів у 7-му класі можна почати з такої задачі.

Задача 4. Учень купив 38 зошитів по 42 к. Продавець виписав чек на 15 грн 86 к. Учень відразу зауважив, що допущено помилку. Продавець здивувався, як можна так швидко це визначити, але після перевірки з'ясував, що учень мав рацію. На чому ґрунтувалася думка учня?

Безперечно, задача з такою фабулою викличе в класі здивування і пожвавлення. Поміркувавши, школярі дійдуть висновку, що учень виконував усно такі дії:

42 • 38 = (40 + 2)(40 - 2) = =1600 - 4 = 1596 (к.) = 15,96 (грн).

Подібну ситуацію можна створити і під час вивчення інших формул скороченого множення. Наприклад, запропонувати учням швидко перевірити правильність таких числових рівностей:

322=964; 292=841.

У створенні уявлень учня про прикладне значення шкільної математики велику роль відіграють задачі з різними сюжетами, що мають спільну математичну модель.

Наприклад, під час вивчення теми «Рівняння з двома змінними» у 7-му класі доцільно довести до свідомості учнів, що рівняння виду ах + bу — с визначає залежність між двома реальними величинами в найрізноманітніших явищах. Для прикладу можна запропонувати такі задачі.

Задача 5. Як можна розміняти 1 грн монетами по 25 к. і 2 к.?

Задача 6. У швейному цеху є 38 м тканини. На пошиття-піжами треба 4 м тканини, а на халат — 3 м. Скільки можна пошити піжам і халатів з наявної у цеху тканини?

Під час вивчення у 9-му класі теми «Системи рівнянь з двома змінними» можна запропонувати такі задачі.

Задача 7. Розв'язати систему рівнянь

x + y = 50,

ху = 600.

Задача 8. Сума двох чисел дорівнює 50, а їх добуток 600. Знайти ці числа.

Задача 9. Периметр прямокутника 100 м, а

його площа 600 м2. Знайти сторони прямокутника.

Задача 10. Для огорожі прямокутної ділянки площею 6 а виділено сітку довжиною 100 м. Знайти розміри ділянки.

Серед прикладних задач слід виділити задачі без числових даних або задачі-запитання. У таких задачах чітко сформульовано запитання, але умова їх не повна, даних часто не вистачає або і зовсім немає («Як знайти діаметр дерева?», «Як виміряти кут нахилу даху?», «Знайти товщину аркуша паперу вашого підручника з математики», «Як знайти об'єм сірника?» тощо. Такі питання часто виникають у практичній діяльності людей і корисно знати, які дані потрібні для їх розв'язування, як їх визначити. До задач без числових даних можна віднести і задачі на побудову, і геометричні задачі на екстремуми («Як з металевої пластинки, що має форму трикутника, вирізати квадрат найбільшої площі?», «Як за допомогою лінійки побудувати кут 60°?». Під час розв'язування таких задач учні проявляють кмітливість, у них розвиваються практичні вміння застосовувати набуті знання.

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Коротка методична довідка, заснована на роботах Г. Цукерман
"Рефлексивність - це модальність самооцінки, що допускає можливість різних точок зору і перегляду сьогоднішнього знань . Основою рефлексивної самооцінки - знання про власний знанні і незнання, п ...

Види екскурсій
У курсі природознавства початкової школи проводяться такі види уроків-екскурсій: Показані на схемі уроки-екскурсії мають свою макроструктуру, яка відображає логіку процесу навчання, що здійснюється в ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net